Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Життя
  • Воїн 128 бригади розповів, як за допомогою дронів нищить ворога

Воїн 128 бригади розповів, як за допомогою дронів нищить ворога

Воїн 128 бригади розповів, як за допомогою дронів нищить ворога
Фото: ілюстративне

До повномасштабної війни 29-річний Ярослав (позивний Борода) жив і працював у Києві — займався продажем автомобілів із США.

Але в перші ж дні російського вторгнення поїхав до себе додому на Прикарпаття й пішов у військкомат, — розповідає пресслужба 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.

ВІДЕО ДНЯ

— Я проходив строкову службу, мав армійський досвід, тому питання йти чи не йти навіть не виникало, — каже Ярослав. — Це був військкомат у районному центрі, і мене спитали: «Чого прийшов — на облік стати?» «Ні, почалася війна». «Хочеш залишитися тут і охороняти ТЦК?» Я поглянув — стоять двоє дядьків у якомусь спортивно-військовому одязі з гумовими палицями, охороняють ТЦК. «Не хочу», — кажу. «Тоді на медкомісію». Я швидко пройшов трьох лікарів, котрі розписалися за десятьох, спитавши при цьому, чи є скарги на здоров’я. У мене зі здоров’ям не все гаразд, але я відповів, що на даний момент скарг немає. І мене визнали придатним. Через два дні я був у Мукачеві, в 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді, а ще за кілька днів — у зоні бойових дій на Запоріжжі.

Читайте також:
Воїн 128 бригади розповів про війну та про два варіанти для чоловіків, які в тилу
Реклама

Спочатку Ярослав потрапив у ремонтний батальйон, який виконує завдання на певній віддалі від лінії зіткнення, однак як тільки випала нагода, перевівся в підрозділ безпілотних літальних апаратів і невдовзі став працювати з великим нічним дроном-бомбером.

— Я проходив навчання разом із двома нашими бійцями — Ромою Гапаком із Ужгорода й Олександром Лущиком із Рівненщини. Обидва, на жаль, загинули навесні цього року. Але встигли знищити дуже багато ворожої техніки й живої сили — дуже хороші й професійні були хлопці… Раніше працювати було простіше — ми залітали кілометрів на 10 у ворожий тил, знаходили в посадці техніку, розбивали її в пух і прах скидами й спокійно поверталися назад. Пригадую, за два місяці знищили близько 30 причіпних гармат. Якщо навіть частина з них була муляжами, це все одно більше, ніж артилерійський дивізіон. Зараз не так — ворожа техніка заїжджає на бойові позиції, відстріляється й швидко тікає на безпечну відстань. До того ж росіяни останнім часом застосовують мобільні вогневі групи, які з тепловізорами полюють на наші дрони-бомбери, а також навчилися ефективніше працювати зі своїм РЕБом (радіоелектронна боротьба). Це знизило нашу ефективність, однак після того, як виробник «прокачав» дрони й зробив їх стійкішими до РЕБу, ефективність знову пішла вгору. Такі перегони технологій тривають постійно…

Реклама
Воїн 128 бригади розповів, як за допомогою дронів нищить ворога – 01

Найпоширеніші цілі для Ярослава — гармати, міномети, бліндажі, різноманітна техніка.

— По гарматах, як правило, працюємо двома скидами — першим знищуємо укриття, а другим казенник, де розміщені засоби наведення та різні механізми. Можна знешкодити ворожу гармату й одним кумулятивом, але для цього треба влучити зверху в ствол і пропалити його. Зробити це надзвичайно складно, оскільки ствол тонкий і влучити в нього з висоти в кілька десятків метрів навіть у безвітряну погоду дуже непросто. Мені це кілька разів вдавалося, але не тому, що я такий крутий, а просто пощастило. Однак бувають і інші ситуації. Якось наші FPV-шники пошкодили ворожий «Урал», який треба було добити. Це велика вантажівка, здавалося, легка ціль, але вітер так сильно тормосив дроном, що жоден мій скид не влучив. І таке трапляється…

Реклама

Зі своєї багатої воєнної практики Ярослав згадує одну кумедну історію, що сталася з дроном-бомбером.

— Є така закономірність — коли в ході бойового завдання дрон пошкодять, але ми витягнемо його й відправимо на ремонт, то після повернення він довго не працюватиме. Тому що внаслідок ремонту часто виникають різні помилки в електроніці, системі управління тощо. Так ось, прийшов до нас якось після ремонту дрон попереднього покоління. У нас на нього було нуль надій, ми думали, що перший же виліт буде в один кінець. Там ще й камера була погана — коли ми летіли, бачили все в білих тонах, вирішили, що густий туман і спустилися нижче (що небезпечно). Потім побачили відео з іншого дрона, який вів стрім, і зрозуміли, що туману немає, просто камера настільки погана. Словом, у підсумку цей дрон зробив купу вильотів, знищив російську техніку. Але під час чергового вильоту його підстрелили — зник зв’язок. Що поробиш — дрон чесно відпрацював своє. Хлопці почекали відведений регламентом час і зібралися геть із бойової позиції. Виходять із укриття й чують якийсь писк. Виявилося, це дрон повернувся — 8,5 кілометрів пролетів із простреленим засобом зв’язку, приземлився на точці вильоту й почав жалібно пищати, мовляв, не забудьте забрати мене з собою! Забрали, відправили на ремонт…

Після війни Ярослав планує продовжити працювати по своїй теперішній спеціальності, можливо, стане консультантом, пілотом-випробовувачем дронів. А поки продовжує бити ворога з повітря на Запорізькому напрямку.

— Стомився вже майже за три роки, звичайно, — каже Борода. — А що робити? В СЗЧ не збираюся, за кордон не втечу, бо батьки вдома, котрих треба підтримувати. Працюю більше на автоматі, по звичці — інших варіантів для себе не бачу…

Раніше воїн з Рахова, який має чотири бойові нагороди, розповів про повернення з-за кордону та війну.

Скопійовано
Наш сайт використовує файли cookie
Для чого це нам потрібно