Які зміни з тимчасовим захистом можуть готувати для українців, котрі наразі у Європі

Запроваджена у березні 2022 року як екстрена відповідь на російську агресію, Директива про тимчасовий захист стала рятівним колом для 4,35 мільйона осіб. Про це у своїй статті пише видання Euractiv. Гаразі більшість біженців з України сконцентровані у Німеччині, Польщі та Чехії.

Попри початкові плани щодо поступового переходу українців на стабільні правові рейки (посвідки на основі роботи чи навчання), реальність виявилася складнішою. Згідно з внутрішнім документом Ради ЄС від 17 березня, рівень переходу на інші статуси залишається «дуже низьким». Процедури в різних країнах-членах ЄС суттєво відрізняються, що створює правову невизначеність.

Деякі держави вже мають механізми адаптації, тоді як інші досі не надали чітких інструкцій щодо того, що чекає на людей після завершення тимчасового захисту.

В європейських столицях дедалі частіше лунає думка, що механізм потребує трансформації. Одна з пропозицій – запровадження так званого «залишкового статусу». Це обмежена схема, що першочергово надаватиме дозвіл лише для найбільш вразливих категорій населення або тих, хто об'єктивно не може претендувати на інші види дозволів на проживання.

Спеціальна посланниця ЄС Ілва Йоханссон підкреслює, що «5 років достатньо для тимчасового захисту». На її думку, зараз потрібен новий механізм.

Зараз на порядку денному переважають два підходи:

• існує варіант продовжувати захист централізовано на рівні ЄС,
• другий – дати національним урядам право самостійно вирішувати, кого залишати на загальних підставах, а кому надавати допомогу як вразливій групі.

Очікується, що технічні консультації наступного тижня визначать точні умови, територіальне охоплення та тривалість майбутніх змін у законодавстві.

Нагадаємо, українці, які виїхали за кордон через війну, можуть отримати компенсацію.