Більшість закарпатських пенсіонерів мають лише мінімальну пенсію

А на 220 тисяч працюючих у нас припадає 282 тисячі пенсіонерів. Більше половини закарпатських пенсіонерів отримують мінімальну пенсію. З неї треба сплатити за продукти, компослуги, ліки. Чи вистачає на все необхідне – питання риторичне. Однак про підвищення виплат мова нині не йде – в Україні економічна криза, та ще й неоголошена війна. Дай Бог, аби хоч у таких обсягах пенсії приходили вчасно. Які ж перспективи в галузі? Бо про критичну ситуацію з наповненням Пенсійного фонду говорять уже роками, а тепер – і поготів. Яких змін варто чекати – невже нового підвищення пенсійного віку? Про все розповіла начальник головного управління ПФ України в Закарпатській області Анастасію Пентек.

Маємо майже півтора пенсіонера на одного працюючого

Щодо найактуальнішого – затримок із виплатами пенсій наразі, на щастя, нема, причому фінансування проходить згідно з графіком без збоїв уже 2 роки. Та люди скаржаться на їх маленький розмір і цікавляться, коли ж буде підвищення. «Ми самі розуміємо, що на мінімальну пенсію, яка становить 949 грн, нині досить складно прожити. Але ж ситуація в країні тяжка… Наш край, до речі, ніколи не міг самостійно забезпечити себе пенсіями. Найкращий показник був у 2003-му – 85%. Тепер область збирає у Пенсійний фонд у середньому 51-52% від потреби. У краї виплачують пенсій на 400 млн грн, а наповнюють ПФ десь на 200 – 220 млн. Решта – дотації. Маємо 282 тисячі пенсіонерів на 220 тисяч працюючих. А, до прикладу, років 3 тому останніх було 230 – 235 тисяч. І, на жаль, це співвідношення дедалі погіршується. На Закарпатті вже зараз на одного трудівника припадає майже 1,5 пенсіонера, а для нормального пенсійного забезпечення має бути відповідна пропорція 2 до одного. Так далі тривати не може, систему дійсно треба терміново реформувати», – підсумувала Анастасія Пентек.

Власне, серйозні зміни вже були проведені в 2011-му – зокрема тоді вирішили поетапно підняти пенсійний вік для жінок із 55 до 60 років та мінімальний стаж для отримання пенсії за віком із 5 до 15 років. Анастасія Юріївна це підтримує: «Ну, що таке 5 із як мінімум 30 – 35 літ працездатного віку? Людина, яка все життя сиділа дома, мала право сплатити внески в ПФ за ті 5 років і отримувала мінімальну пенсію. А тим, хто десятиліттями трудився, але мав невелику зарплату, нараховували ту ж таки мінімалку».

Нове підняття пенсійного віку зараз малоймовірне

Щодо пенсійного віку – то як би ми не хотіли цього уникнути, але, на жаль, усюди в Європі, у світі загалом і в нас зокрема іде старіння нації. «От після війни із 1945-го по 1956-й був найбільший бейбі-бум. Тоді на Закарпатті в селах народжувалося по 5, 8, 10 дітей. Із них на ринок праці виходили нехай 6-7. І вони утримували батьків – одного-двох пенсіонерів. А тепер візьмімо 80-ті роки, коли переважали сім’ї з одним нащадком, двоє – це вже вважалося багато. При цьому на пенсію почало масово виходити покоління повоєнного бейбі-буму. Природно, що співвідношення погіршилося. У тяжкі 90-ті ситуація не стала кращою, і тільки коли почали платити допомогу на новонароджених, демографічна ситуація трохи поліпшилася. Закарпаття в цьому плані – одна з трьох найблагополучніших областей, але треба враховувати й трудову міграцію. Половина краян де? На заробітках за кордоном. Плюс частина тих, хто тут залишився, працюють нелегально й внесків не платять. А на соціальний захист претендують усі! Тобто, з одного боку, треба зацікавити молодь народжувати побільше дітей, а з іншого – дати людям роботу й достойні зарплати не «в конвертах» дома, щоб вони не мусіли їхати за тисячі кілометрів», – наголошує Анастасія Пентек.

Зараз активно обговорюється нове підняття пенсійного віку, але очільниця обласного ПФ сумнівається, що уряд на це піде. Може, в перспективі, через 4-5 років. Каже, спершу треба піднімати медицину, щоб люди доживали до старості. Бо нині з 282 тисяч пенсіонерів краю всього 100 тисяч становлять чоловіки – середня тривалість життя в них значно менша, ніж у жінок. До речі, свого часу Анастасія Юріївна проходила стажування в Данії й Швеції. Там на пенсію йдуть із 67-ми, але. Данці розказували про свою проблему накопичувальної пенсійної системи: вона була розрахована на вік до 85 років, а в них останнім часом майже в півтора рази зросла кількість людей, які доживають до 100 й більше. І там починають думати: а з чого їм пенсії платити? У нас реалії зовсім інші… В Європі, до речі, пенсію призначають за одним законом, однаковим для всіх, а в нас – за 30-ма різними.

Максимальний розмір пенсії поки обмежений десятьма мінімальними

Взагалі в розвинутих державах практикують кілька паралельних варіантів, щоб забезпечити свою старість, а поряд із солідарною системою (як у нас) функціонує й накопичувальна. При цьому наявність недержавних ПФ не означає, що можна не платити в державний. «У нас в Україні було зо 100 недержавних пенсійних фондів, але вони виявилися неефективними – бо люди боялися вкладати в них гроші, не знаючи, хто за ними стоїть і чи вони взагалі отримають потім свої заощадження. Натомість на наш ринок вийшли світові страхові компанії, які працюють по 90 – 100 років, мають різні соціальні програми. Надіємося, що з часом, попри солідарну, в нас введуть і накопичувальну систему, як передбачалося. Але вона, як на мене, буде ефективною, коли в державі стабілізується економічна ситуація», – каже Анастасія Пентек.

На запитання, чи багато закарпатців нині отримують дуже високі пенсії, вона пояснила: наразі максимальний розмір обмежений 10-ма мінімальними пенсіями, себто 9490 грн. Виняток становлять тільки депутати, судді й прокурори. Але проста людина, щоб отримувати цей максимум, протягом усіх років трудової діяльності має отримувати зарплату десь 20 тисяч гривень. У нас мінімальна зарплата 1217 грн, а внесок у пенсійний фонд беруть тільки з 17 мінімалок, тобто з 20 тисяч. Якщо маєте більше – в ПФ на решту суми відрахування не йдуть. «Було багато критики щодо цього, але, напевно, добре, що ця «стеля» є. Бо в нас знайшлися б керівники, котрі би призначали собі зарплату в 150 тисяч грн і мали б пенсію 70 тисяч. А простим працівникам давали б мінімалку», – аргументує Анастасія Юріївна. – Утім, зараз розглядається законопроект, яким пропонується обмежити розмір усіх пенсій 5-ма тисячами, скасувати спецпенсії (ідеться про вчителів і лікарів, які мали право з 25 роками вислуги йти на заслужений відпочинок, незалежно від віку), працюючим пенсіонерам платити лише 90% пенсії (в СРСР, до речі, вони отримували 50%) тощо – бо криза. Це ініціативи уряду, а що прийме Верховна Рада – побачимо».

Насамкінець Анастасія Пентек підсумувала: ми прагнемо європейського рівня життя, але спершу маємо досягти європейського рівня свідомості: платити податки, не боятися відстоювати свої права перед роботодавцями, щоб забезпечити собі гідне майбутнє. Бо Пенсійний фонд наповнюється за рахунок зарплат. Зараз мільярдні кошти відтягує неоголошена війна на сході, економічна ситуація в країні вкрай важка. Або ми це перетерпимо, або не стане нашої держави. Доведеться затягнути паски. Хотілося б лише, щоб уряд зрозумів: це має бути ненадовго, а потім – ривок уперед, як це зробили поляки, чехи.