В обласному центрі на ремонт будинків планують витратити понад мільйон гривень

Сьогодні, 22 грудня, в Ужгороді відбулися Громадські слухання на тему "Реформування комунальних житлово-експлуатаційних підприємств міста".

Голова Ресурсного центру ОСББ Львова Михайло Васюта розповів про досвід реформування комунальних підприємств ЖКГ в Україні. Так про різні схеми самоорганізації домогосподарств у Львові.

Зокрема розповів про перевага та недоліки професійного управління. Серед переваг − конкуренція, що призведе до зменшення ціни послуг. А також фаховий рівень послуг. Недоліки − завжди повинен бути нагляд. Наразі конкуренція між тими, хто обслуговує, є низькою.

Іван Волошин, заступник міського голови зауважив, що він бачить три варіанти вирішення проблеми в Ужгороді: "Перший − залишаємо все як є. Тобто консервуємо ту ситуацію з ЖРЕРами, що є зараз. Другий − ліквідація ЖРЕРів, та очікування на саморегуляцію від самих жильців. Третій – роздержавлення ЖРЕРів, переведення їх діяльності на суто комерційну основу.

Останнє зменшить податкове навантаження на підприємства, що дозволить перенаправити ці кошти на якісь інші нагальніші потреби. "Але я проти будь-якої одної структури, яка надаватиме послуги всьому місту", − відзначив Іван Волошин.

Марина Куберка, голова Ужгородського осередку "Спілки власників житла України" та представник департаменту міського господарства Ужгородська міської ради повідомила, що в Ужгороді наразі є 107 ОСББ, 53 житлово-будівельні кооперативи та 20 будинкових комітетів. Загалом 183 житлові будинки мешканці перебувають на самозабезпеченні.

Серед факторів, які гальмують створення органів саморегуляції населення − законодавчі прогалини та менталітет самих мешканців. Позаяк багато з них думають, якщо будинки знаходяться на комунальному балансі, то держава їх так чи інакше не залишить.

Крім того, багато перепон було від підприємств-монополістів, наприклад, "Закарпаттяобленерго" та "Волоканалу". Втім зараз працювати трохи легше.

Наступний фактор, який уповільнення впровадження ОСББ − відсутність фінансової підтримки.

Як відзначила Марина Куберка на ремонт будинків в Ужгороді від міської ради у останні роки виділялися певні кошти. Так у 2012-му році виділили 200 тисяч гривень, у 2013-му – 500 тисяч гривень, у 2014-му – 600 тисяч гривень. А на 2015-ий рік заплановано виділили понад мільйон гривень. За умови забезпеченні дольової участі − 10 % від мешканців будинку.

Керівник ЖРЕРу №5 Анатолій Ковальський відзначив, що Ужгород одне з не багатьох міст в Україні, де так і Невстановлений прибудинковий тариф. Податок на додану вартість, наступний гальмуючий крок у роботі комунальних підприємств такого типу. Тому Анатолій Ковальський переконаний, що має відбутися реорганізація підприємств: "Систему потрібно реформувати, тарифи переглядати і т.д. Наразі у нашого підприємства відсоток проплати за квартплату у середньому − 94 %. Де 2% − це безнадійні борги, а ще 4% "хитрі" жильці, які паразитують на інших. Перехід на спрощену систему оподаткування дозволить економити 12-13% коштів."

Юрист ресурсного центру для ООСБ Андрій Бурий надав рекомендації щодо подальшого розв'язання ситуації з ЖРЕРами в Ужгороді: "Неможливо ліквідувати всі підприємства і одразу. Потрібно зробити перехідну платформу. Також потрібно зробити роботу ЖРЕРів прозорою та покращити якість послуг".