Учні закарпатських шкіл-інтернатів отримали від студентів подарунки

Напередодні Нового року та Різдва Христового люди звикли дарувати одне одному подарунки. Кожен в очікуванні чогось особливого, незвичного, навіть казкового. Найбільше нашої уваги потребують діти. Особливо ті, що позбавлені батьківського піклування.
ВІДЕО ДНЯТож студенти з різних факультетів – філологічного, історичного, юридичного, географічного, математичного, фізичного, європейського права і правознавства, міжнародної політики, менеджменту та бізнесу та інших – поїхали дітей Берегівської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів та Великоберезнянської школи-інтернату. Несли із собою не тільки сюрпризи, а й свою увагу. Потішившись подарунками, школярі молодших класів розповідали вірші, співали пісні, колядки, за що отримували додатковий приз. Найбільше здивував четвертокласник, котрий уміло декламував вірші Тараса Шевченка (зокрема, «Мені тринадцятий минало…»), - зазначила Галина Риган з Медіацентру УжНУ.
Зі старшокласниками спілкувалися про те, як не помилитися у виборі професії. Студенти розповідали про свої факультети, рекомендували учням вступати саме до Ужгородського університету.
РекламаЗаступник голови профкому студентів, студент історичного факультету Олександр Варшава каже: «Поїздка в школу-інтернат, з одного боку, подарувала багато радості від спілкування з дітками, з іншого — ми побачили, наскільки не вистачає тій малечі батьківської ласки, сімейного тепла. Пообіцяли їм частіше приходити в гості, бо якщо є змога – треба допомагати!».
Студентка факультету європейського права і правознавства Даніела Голод розповіла: «Перед святом Миколая профком студентів УжНУ, кожен у себе на факультетах, зібрав кошти, іграшки та ще багато речей для дітей. За останній час я відвідала багато дитячих будинків, і цього разу з великим задоволенням поїхала. Той час, що ми провели з дітками, не забувається. Радість і щастя в очах дітей особливі».