Архітектурно-містобудівна рада Ужгорода розглянула і ухвалила історико-архітектурний опорний план міста

Аби врегулювати забудову, капітальний ремонт і реконструкцію історичних будівель та споруд, архітектурно-містобудівна рада Ужгорода розглянула і ухвалила історико-архітектурний опорний план міста. Документ на замовлення міськвиконкому розробив Микола Гайда, заступник директора НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України.

Історико-архітектурний опорний план Ужгорода визначає історичний ареал міста. Це та частина міста, де збереглися пам’ятки архітектури. Документ передбачає й охоронні зони, які фактично дублюють історичний ареал міста.

Варто зауважити, що з понад 400 міст країни лише 31 має офіційно затверджений історичний ареал. Як зауважив Микола Гайда, уже до кінця цього літа Ужгороді може поповнити цей список. «Розроблений документ має декларативний характер, є додатком до генплану міста і фіксує інформацію про об’єкти культурної, природоохоронної, архітектурної спадщини, зони їх охорони. Усі вони унікальні і потребують, аби їх вберегли від неконтрольованої забудови і несмаку», – наголосив розробник.

Після затвердження опорного плану архітектурно-містобудівною радою, його ще мають розглянути відділ соціокультурного розвитку, мистецьких та навчальних закладів, збереження культурної спадщини Закарпатської ОДА, міська рада і, зрештою, Міністерство культури. Після наказу міністра документ виносять на розгляд сесії міської ради. Лише після того, як план пройде всі погодження і за нього проголосують депутати, він почне діяти.

Також розробники опорного плану пропонують внести до пам’яток архітектурної спадщини міста 200 нещодавно виявлених об’єктів. Це, зокрема, чимало житлових будинків на вулицях Жупанатській, Собранецькій, Підгірній, Фединця, Духновича, Волошина, Корзо, Швабській, пл.Корятовича, Ш.Петефі і Театральній, підвали-пивниці, реформаторська церква, руїни палацу Другетів, ансамбль будинків обласної лікарні, колишній будинок «Общества А.Духновича» на Православній набережній, Римо-католицький костел, споруди колишньої чеської жандармерії, головної пошти, будинки, могили, пам’ятники, погруддя видатних діячів краю тощо.

Власне, члени архітектурно-містобудівної ради зауважили: Ужгород перенасичений пам’ятками і потребує окремої архітектурної карти.

«Маємо задум реанімувати пам’ятко-охоронні структури в Україні і захистити історичне обличчя Ужгорода, – наголосив Микола Гайда. – Опорний план є вкрай важливим документом, бо чітко визначає умови забудови і обмежує інвесторів, які хочуть будувати чи реконструювати в історичній частині міста».

Довідка. Історико-архітектурний опорний план – це науково-проектна документація, яка розробляється у складі генеральних планів історичних населених місць та в якій відображається інформація про нерухомі об'єкти культурної спадщини населеного пункту, пов'язану з ними історичну забудову (значні й рядові історичні будівлі); землі історико-культурного призначення; місця втрачених будинків, споруд, оборонних укріплень, що мали важливе історичне або містобудівне значення; дисгармонійні будівлі та споруди; пам'ятки природи, природні заповідники, цінні природні ландшафти; межі історичних ареалів населеного місця; межі зон охорони пам'яток культурної спадщини, що є діючими на час складання історико-архітектурного опорного плану (за наявності).Прес-служба Ужгородської міської ради