На Хустщині вже три роки мироточить ікона, а 20-річна дівчина, яка найпершою побачила це диво, сцілила молитвою маленького хлопчика

В селі Рокосово Хустського району вже три роки мироточить ікона Христа Спасителя. До села з’їжджаються паломники звідусіль, не лише з України, а й із країн Європи. Замироточила ікона у будинку звичайної 17-річної дівчини. Сьогодні ікона, яку відтепер вважають чудотворною, знаходиться в Святовознесенській православній церкві села Рокосово.

Мирославі 20 років. Вона - студентка Хустського медичного училища. Звичайну паперову ікону Христа Спасителя подарували у січні 2011-ого року її батьку. Родина знайшла їй місце на стіні у вітальні.

Той день родина Білецьких запам’ятала назавжди. Перша післяпасхальна Світла П’ятниця змінила все їхнє життя. Мирослава згадує, що в той день вона молилась не так як все. "Відчувала біль в середині, і дуже хотіла просити вибачення. Я благала Господа дати якийсь знак. З мене почали литись сльози, я не могла заспокоїтись. І весь час дивилась на ікону. Помітила, що зображення на ній бачу не чітко, подумала, що то від моїх сліз. Але вся кімната наповнилась неймовірним запахом. Я підійшла до неї, взяла в руки і в ту мить з неї полилось миро. Я нічого не розуміла" - згадує дівчина. А ще пам’ятає, що відчула страшну біль і страждання, та опісля прийшло полегшення. Тоді Мирослава розповідає, почула голос, який запевнив її, що вона може зцілювати людей.

Подивитись на ікону запросили священників, монахів, експертів. Усі вони погодились - ікона дійсно мироточить. Отець Степан – настоятель Святовознесенського православного храму згадує: "Ми не задавали собі питання - чому так сталось. Навпаки, до Божої благодаті поставились нормально - ми раділи, молились і були вдячні за те, що через мироточення Бог засвідчує свою присутність серед нас".

Після того, як про диво оголосили в місцевій церкві, паломники потягнулись до дівчини, сподіваючись вирішити власні проблеми. 40 днів до неї з’їжджалися люди звідусіль. Дівчина розповідає, що за добу біля її будинку збиралось понад 600 людей. "Вони були в коридорі, в кімнатах, у дворі. Більшість просила вирішити проблеми зі здоров’ям. Я була втомлена фізично, хоча духовно відчувала неймовірну силу. Не можу казати, що я цілитель, лише олівець в руках Бога. Вистачало лише одного дотику, щоб зрозуміти, де проблема. Першим приймала 5-річного хлопчика, якого батьки на руках занесли в кімнату. Він ходив, не розмовляв, їв із трубки. Я не знала, що робити. Взяла його на руки, почала молитись. Не знаю, що відбулось, але він встав, обняв маму і попросив їсти".

Через 40 днів ікону віддали в церкву. Урочистою ходою її перенесли у Святовознесенький православний храм Рокосова. Прихожани згадують і про запах мира, який було чути у всьому селі, і про благодать яку відчували після мирування. З того часу, вже 3 роки, щоп’ятниці у церкві проводять службу. Вклонитися іконі тепер приїжджають до храму, залишають фотографії та листи-подяки. Віра стала міцнішою - розповідають прихожани. Не зменшується і кількість паломників. Так само, не зменшується і кількість скептиків. До сих пір у односельчан двояке ставлення до родини Білецьких. У диво повірили не всі.

Ікона ж продовжує мироточити, хоча і не так багато, як в перший рік. В церкві кажуть, що чекають на науковців, які б вивчили цей феномен. Та попри можливі наукові трактування, тут вірять у диво.

Диво, яке укріпило віру в те, що Божа милість і доброта не мають ні меж, ні кордонів.