Гра у комп’ютерні ігри у той час, коли на кордоні стоїть велика черга – це неправильна ситуація

В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головною темою якого стала ситуація на українсько-словацькому кордоні. Йшлося про черги та чи можна їх побороти. Представники громадськості говорили про значний час, який слід витратити на перетин кордону та пов’язані з цим незручності. Представники відомств запевняли, що ситуація під контролем. Натомість дипломати та експерти наголошували на необхідності відверто говорити про проблему та вживати заходів для її вирішення на майбутнє.

Напередодні Нового Року нещодавно створена на Закарпатті ГО «Західноукраїнська Асоціація власників транзитних авто» (ЗАВТРА), яка об’єднує українських автовласників з реєстрацією Європейського Союзу, звернулася до ряду установ краю з пропозицією вплинути на величезні черги на українсько-словацькому кордоні, - розповів голова ГО Павло Білецький. Водіям (українцям, громадянам Словацької Республіки та інших країн ЄС) доводиться від 3 до 6-ти годин простоювати у чергах, чекаючи на оформлення на словацькій стороні.

Свої точки зору на цю проблему та механізми її вирішення ряд експертів презентували на прес-конференції в Ужгородському прес-клубі.

Янка Буріянова, Генконсул Словацької Республіки в Ужгороді сказала: «Знаю, що черги на кордоні – це неприємна ситуація. Водночас прошу поставитися з порозумінням до того, що шенгенська система має свої засади і принципи. Існують правила, які працівники кордону мусять виконати і які не можна обійти. Досі максимальне очікування на перетин кордону тривало 2-3 години, на свята черги дещо збільшилися. Прикордонна та митна служби Словаччини готувалися до цього та отримали директиви якнайшвидше обслуговувати черги. Їх посилили не тільки у час свят, а і назавжди».

Ален Панов, голова закарпатського осередку спілки дипломатів України зауважив: «Можливо, я буду менш дипломатичним у цьому питанні. Всі, хто хоч раз перетинав кордон, знають, що час від часу це справа не з легких. Це проблема усіх державних органів, що працюють з обох боків кордону, оскільки вони не можуть налагодити процес таким чином, щоб усе працювало злагоджено навіть у сезонні піки. Проблематику черг на кордоні можна вирішити трьома способами. Перший – вступ України до ЄС (на сьогодні нереально). Другий – збільшення пунктів перетину кордону. Це можливість технічно розвантажити процес очікування. Це трохи більш реально, ніж перший варіант, але у середньостроковій перспективі. Адже йдеться перш за все про кошти. Третій спосіб – зробити оптимальною роботу структур на кордоні. У цьому є недопрацювання. І підтверджень існує чимало. Серед іншого, гра у комп’ютерні ігри у той час, коли стоїть черга – це неправильна ситуація… Є поняття шенгенських процедур, але виконувати їх можна за різний період час. Крім того, існує і дисбаланс у справі співпраці між різними структурами».

Щодо звернення громадської організації, Ален Панов повідомив, що своєю чергою звернувся до МЗС України з проханням вплинути на представництва України за кордоном для максимально сприяння українцям. Наразі вони не завжди захищені саме на кордоні, - каже дипломат.

Віталій Гофнонг, начальник відділу прикордонного контролю та реєстрації штабу Чопського прикордонного загону зазначив: «Погоджуюся, що тематика черг – це загальнодержавна проблема. Але не погоджуюся з тим, що нами не вживається необхідних заходів. Напередодні свят ми провели українсько-словацьку нараду, під час якої розглядалися ці питання, зокрема, і пришвидшення оформлення документів. Було досягнуто ряд домовленостей. З іншого боку, прикордонний пункт може пропустити тільки ту кількість транспорту, на яку розрахований. А на свята збільшилася і кількість тих авто, які перетинають кордон раз на 5 днів».

«Мова не про те, хто винен, а як цього уникнути на майбутнє», - наголосив Ален Панов. У свою чергу представник Чопського прикордонного загону заявив: «Я вважаю, що державні органи у часи різкого збільшення транспорту спрацювали максимально ефективно».

Світлана Мітряєва, директор регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в Ужгороді зауважила: «Очолюваний мною колектив довгий час відстежує цей процес. І якщо ситуація з візами більш-менш унормована, то ситуація на кордоні існує вже тривалий час. Тому прикордонні служби та представники влади все-таки на ці речі мали б реагувати більш гостро. Натомість на відповідні комісії не запрошують представників експертної еліти та громадськості. А їх робота і їх вплив, як відомо, навіть призвів до модифікації угоди про прикордонний рух на рівні двох держав. Такий приклад міг би бути корисним і для ситуації з чергами на кордоні.

Крім того, слід провадити цю роботу не від загострення до загострення, а зробити цю діяльність системною».

За інформацією доповідачів, якщо у середньому за добу на пункті перетину Ужгород-Вишнє Немецке оформляють 1710 транспортних засобів, то 3 січня було оформлено 2108 авто.

«Непорозумінь між нами і словацькою стороною немає і ніколи не було. Вони завжди допомагають нам, у межах шенгенських нормативних документів. Щодо можливості проведення спільних контрольних заходів, то вони триватимуть, адже на початку грудня були внесені і необхідні для цього зміни у законодавство», - сказав Зигмунд Гадар, начальник відділу організації митного контролю Чопської митниці Міндоходів.