Студенти зняли міні-фільм про сучасний стан електрички (ВІДЕО)

Життя  30 грудня 2013 року, 09:22 728
Відділення журналістики філологічного факультету завершує навчальний семестр переглядом залікових робіт. Так, студенти 5-го курсу під керівництвом викладача кафедри журналістики Івана Бабущака у рамках навчальної дисципліни «Документальний фільм» відзняли стрічку «На межі». У головній ролі – електричка. Ідея: показати її аварійний стан, і не тільки її... Проте кінцевий результат вийшов геть іншим, аніж його очікували. У центрі виявилася людина. І хоч кадри та їх колір місцями навмисно приглушений, фільм не вийшов депресивним, навпаки – життєствердним. Робота над фільмом була тривалою і насиченою. Адже це повністю авторська робота: сценарій, зйомки, монтаж, начитка. «Працювалося цікаво і важко водночас. Складно було на етапі монтажу, адже це більше статична робота: сидиш, обираєш вдалий кадр, а потім ще його десятки разів передивляєшся. Завдяки Іванові Івановичу впоралися із цим на всі 100%. Зйомки ж справді принесли купу задоволення кожному, хто працював над стрічкою. Нам здавалося, що яскраві і дуже глибокі кадри ніби самі з’являлися – нам тільки залишалося їх фільмувати. І начитування тексту, і передані емоції людей, і дібрана музика, як на мене, – в десятку! Насправді це наша робота: прості буденні речі журналісти мають подавати цікаво, зрозуміло і креативно», – розповідає одна із авторів фільму Юлія Дуб. «Варто зізнатися, спочатку ми не із великим бажанням взялися за зйомки фільму. Але коли почали, то зупинити нас уже ніхто не міг. Вражало, наскільки люди, до яких ми зверталися по допомогу, ішли на контакт. Ніхто не відвертався від камер, не боявся їх. Працівники тієї самої електрички розповідали про робочі нюанси, впускали до приміщень особливого призначення. Ми хотіли показати й студентам молодших курсів, що для нас, журналістів, робота є завжди. Головне – широко розплющити очі, взяти до рук камеру або ж диктофон чи папір із ручкою й – уперед!» – розповідає Роберт Папп, оператор та один із відповідальних за монтаж. Часові рамки фільму цікаві: 7:07:007. Короткий проміжок часу, який максимально передає те, над чим людина повинна задуматися. Під враженням були всі: студенти різних курсів відділення, викладачі, гості з інших кафедр. Були й такі, хто витирав з обличчя сльози. «У мене просто неземні враження. По-перше, фільм дав душу тій електричці: купа заліза нам усім посповідалася. І це зворушило. Власне, ця стрічка дає кожному із нас зрозуміти, що ми несемо у собі маленький світ. І наша країна починається із кожного з нас. Хотів би ще відмітити, що начитка Наталії Шандри просто неймовірна. Так тонко, глибоко і гостро вона зуміла передати послання електрички до нас усіх», – ділиться враженнями студент відділення журналістики Андрій Слохіняк. На самому початку планувалося, що фільм буде повністю документальним. Проте він вийшов документально-художнім. Повнота кадру, професійний монтаж, влучний сценарій. У результаті – професійна робота, яку сміливо можна подавати на будь-який міжнародний конкурс короткометражних стрічок. Утім – дивіться самі... http://youtu.be/wKnMtUpvKjY Світлана Лапига, Медіацентр УжНУ
Джерело: PMG.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі - 0