"Ми платимо за дороги! Де дороги? Де наші кошти", – люди про бездіяльність владних органів (ДОКУМЕНТ)

Якщо влада за наші гроші не може вирішити наших проблем, то навіщо нам така влада. Саме під такими лозунгами заплановано провести акцію протесту, яка має засвідчити про початок самоорганізації суспільства та ріст суспільної свідомості громадян держави Україна, яким випало жити в провінції, а саме – в Іршавському районі Закарпатської області – регіоні, де мова про ремонт державних доріг не йде взагалі, де мова про дорогу, як таку не може вестися з тої простої причини, що асфальтового покриття на проїжджій частині залишилося рівно стільки, щоб гострими краями обрамлювати суцільні ями, глибиною 20-30, а місцями і більше сантиметрів.

Найбільше страждають від бездоріжжя жителі села Довге, від якого державні дороги (точніше – напрями) ведуть у три сторони: Іршава, Хуст, Свалява. 10-15 км. до будь-якого з цих міст доводиться їхати із швидкістю пішохода. А ближче до райцентрів ямковий ремонт умовно проведено – ями заляпано-поховано, на місцях ям управління доріг зробило їх умовні маленькі могили-горбики. Але, це значно краще для автомобілів, що би ми не говорили.

Кожного дня на дорозі зустрінеш машину з відірваним колесом. Певно, настав час провести з власниками автомобілів заняття по ліквідації правової безграмотності. Якщо кожен із постраждалих подасть після цього заяву в суд з позовом до управління доріг із вимогою відшкодувати кошти на ремонт автомобіля, то це буде справедливо.

Починається осінньо-зимовий період, період дощів і морозів, коли дороги, навіть ремонтовані, руйнуються. Що казати про нашу дорогу? Що стане з нею ще через місяць? І що мають люди робити всю зиму: сидіти на печі? Чи і далі платити невідомо кому і невідомо за що з кожного літра пального? А це немалі гроші.

Якщо у одному лише Довгому приблизно 1000 автомобілів на сім тисяч населення, якщо кожен автомобіль спалює тільки два літри пального на день, якщо з літра на ремонт доріг ми сплачуємо тільки 2 гривні (заокруглюємо для спрощення підрахунків) і якщо наші автомобілі їздять тільки 300 днів на рік, то маємо, як казав великий Райкін, «бєшєниє дєньгі». Куди діваються наші гроші? Чим жителі нашого села гірші за жителів Пущі Озерної чи Золотої Гори?

Саме про це говорять у ці дні жителі Довгого та ближніх сіл. Під листом-зверненням до голови облдержадміністрації, голови райдержадміністрації та начальника облавтодору зібрано 500 підписів, у тому числі і депутатів різних рівнів. Якщо протягом тижня влада не відреагує на нашу біду, то ми змушені будемо у п’ятницю 11 жовтня 2013 року о 8.00 перекрити дороги у всіх напрямках. До акції долучаються жителі сусідніх сіл: Бронька, Суха, Лисичево, Кушниця, Приборжавське, Липецька Поляна. Відповіді чекаємо на адресу колишнього сільського голови, ветерана Великої Вітчизняної війни Нодя Андрія Йосиповича. Але людям потрібні не пусті обіцянки, а конкретні справи.