Великі Ком’яти завойовують квітковий ринок

Якщо раніше Великі Ком’яти прославилися на всю Україну як село томатів та капусти, то зараз воно масово завойовує квітковий ринок. У цьому дворогосподарстві по вулиці Миру, яке сміливо можна назвати взірцевим (враховуючи чистоту і порядок та культуру його мешканців), проживають аж три покоління господарів – Юришки, Мадяри та Головничі. Якщо старші висаджували на городі лише овочі, то Клара і Віталій Головничі перейшли не на стільки практичне, як на естетичне джерело заробітку: вони вирощують квіти.

Середня ланка цього родинного ланцюжка – батьки Юрій Юрійович та Марія Михайлівна Мадяр кажуть, що це все наші діти, ми їм лише допомагає в силу свої можливостей. А от для глави родини – дідуся стихією є худоба . Він доглядає за корівкою-годівницею, аби дітки мали свіже молочко. Та й справді, все подвір’я тут, мов у віночку, в квітах, а довкола лунає дитячий сміх та щебет старшого синочка Ростислава та його двох біловолосих сестричок-щебетушок трирічної Христинки та півторарічної Настусі. Тож розквітають та підростають тут і діти, і квіти.

– Висаджуємо близько 30 тисяч квітів сульфіній, газаній, петуній, «Львіний зев», лобелій, сальвій, агератумів, хелеотропів, доротеантусів, пеларгоній, гайлардій, ціній, цилозій та чорнобривців. Спочатку висаджували потрохи, вивозили переважно на верховину, в Мукачево та Львів. Зваживши всі за і проти, вирішили, що вирощувати квіти нам більше подобається, аніж овочі, оскільки їх не потрібно оприскувати хімією. Повністю перейшли на квіти за останні три роки.

– Висіваємо насіння в кінці грудня на початку квітня, потім пікіруємо в стаканчики, а от реалізовувати розпочинаємо в квітні, в залежності від погодних умов. Деколи продаємо квіти в кінці березня, та цього року початок весни видався доволі засніженим. Перші два тижні уквітчана краса користується неабияким попитом, а от далі ціна нижча, попит падає. Під час спеки квіти потрібно поливати, деякі види і двічі на день. Єдине, що радує, їх не потрібно обробляти хімією, як помідори. Не обійтися, щоправда, без підживлення вітамінами, обприскування від сірої гнилі, кліщів та мушки. Цього року треба було взимку обігрівати теплиці і вдень, і вночі. Тож вставали по черзі чоловік і тато, деколи мама.

– Зараз багато людей з овочівництва перекваліфіковуються на квітникарство, тож реалізовувати стає їх дедалі важче. Щороку треба в квіти вкладати більше кошті, адже дорожчає і насіння, і добриво. А якщо не використовувати торф, то взагалі від бур’янів полоти треба буде щотижня. У банановій коробці можна розмістити по 30-35 горщиків. Щороку люди очікують на нові види квітів, та не завжди нові означає «кращі». Так, цьогоріч я закупила нові галрайдію, целозію, цілію, доротеантус. А от у цілії насіння дороге, а сходи не надто радують. Буває, висію нові види, а як правильно їх доглядати – не знаю, от і результат потім маю незадовільний. Одні квіти люблять тепло, інші, навпаки, – прохолоду, одні гарно ростуть під прямими променями сонця, а інші варто прилаштувати в тіні. Та й технології догляду і підживленя різняться. Інакше кажучи, вирощування квітів – справа непроста, тут мало любові і праці, потрібні ще й знання. Зате в результаті маєш і зароблені кошти , і задоволення від вирощеної краси.

Наталія Кобаль