Церковні війни на Закарпатті: УПЦ МП розпочала інформаційну кампанію проти Віктора Бедя

Після гучних заяв новообраного єпископа Віктора Бедя про перехід приходів та священнослужителів закарпатських єпархій УПЦ із ним «під крило» УАПЦ і наступного не менш гучного спростування цих слів, які виявилися банальною брехнею (за словамим УПЦ МП - ред.), редакція сайту "Православне життя" (порталу, який діє з благословення Митрополита Онуфрія - ред.) вирішила дізнатися у людей, які його знали: що це за людина, хто він є насправді?

Спогади клірика кафедрального собору Мукачево отця Василія Яреми.

– На мій погляд, це звичайний пристосуванець, такий собі політичний флюгер, який шукає, де краще. Ще у 90-х роках він став депутатом Верховної Ради першого скликання завдяки тому, що зміг схилити людей на свою сторону. І не дивно, адже був хорошим юристом, дуже ерудованим, прекрасним оратором, тому в Тячівському окрузі він упевнено переміг на виборах.

– Тобто люди за ним пішли?

– Молодий, енергійний! А на вулиці скрута… Повірили обіцянкам. У ті роки Бедь був активним членом Народного руху України (від редакції: Народний Рух України (НРУ) – українська партія націоналістичного напряму) і, як багато його колег по партії, брав активну участь у боротьбі за утвердження унії. Адже Рух - це Львівщина, Тернопільщина… Згадаймо радикала Степана Хмару! Одного разу Бедь організував рух автобусів із прихильниками унії в село Дубове Тячівського району, щоб захопити православний храм! Це вкрай обурило людей, адже переважна більшість жителів були православними!  Дійшло до того, що люди захотіли його відкликати як депутата і зібрали майже 6000 підписів. Однак не було відповідного закону, до речі, такого документа і досі немає, тому ми припинили цей процес.

– Є інформація, що коли була спроба захоплення храму, то він навіть ногами антимінс топтав.

– Я не буду говорити про те, чого я не знаю достеменно. Вважаю, що це неправда. Навряд чи він пішов би на це. Він не є уніатом «природнім» , він просто невіруюча людина, людина-політик.

– Інакше кажучи, релігія для нього - це інструмент у досягненні політичних амбітних цілей…

– І так було завжди, особливо тепер, коли він перейшов до УАПЦ. Я заходив на його сторінку у Фейсбуці. Таке враження, що він цілеспрямовано шукає негативні матеріали про нашу Церкву, щоб потім їх розміщувати. Навіть одного разу написав йому: «Ти тільки тоді радієш, коли перемагає зло». Якби у людини була віра, то він би доводив свою правоту інакше.

Редакція порталу УПЦ МП в гостях у отця Василія Яреми

– Йому ж заборонили служіння?

– Так. І я б на його місці шукав пояснення цьому рішенню. А Бедь зараз усім доводить, що він не є кліриком УПЦ. А як же, не будучи кліриком, ти служив, поминав ієрархів? Це нонсенс!

– Спершу він стверджує, що є кліриком Православної Церкви, потім опиняється у Філарета, а згодом виявляється, що Бедя обрано єпископом «автокефальної церкви»…

– Ну який він єпископ! У Фейсбуці можна знайти відео цього засідання, на якому були присутні його студенти і два священики, які власне його й обрали. Сміх та й годі!

– Як Ви вважаєте, яких наслідків після його дій слід чекати?

– Упевнений, що на Закарпатті буде спокійно. Все, про що він говорив - це, м’яко кажучи, неправда. Дуже добре його знають… На жаль, мутити воду буде й далі. Як у народі кажуть: «Щука в озері для того, щоб карась не спав». І мені здається, що це є промисел Божий, щоб усі ми були наготові, щоб не спали…

– Бедь позиціонує себе українським патріотом і навіть націоналістом, але ж він має багато зв’язків із Росією. Як це в нього поєднується?

– Спочатку він (ще не як клірик УПЦ, а як депутат Верховної Ради) поїхав до США, там серед іншого збирав кошти. На ці гроші він організував так звану «Срібну землю» - там є корпус, започаткував випуск газети. Потім взяв в аренду інше приміщення, де організував школу (семінарію). Коли було відмінено договір аренди, то він поїхав до Росії. Там знову знайшов спонсорів, що може в черговий раз засвідчити його організаторські здібності. Чому я спочатку сказав, що він є політичним флюгером? Я не зустрічав чесних політиків. Крім того, впевнений, що кожний політик шукає, де краще. Не має таких, хто відданий до кінця партії чи політичному руху. Поки йому платять добре, то все й добре. А ні – погляди відразу змінюються. Бедь і священик – ці два поняття несумісні. Він прийняв сан священика, але потім почав мріяти про «вище».

– Ви маєте на увазі гру в чернецтво?

– Так, він у Греції прийняв чернецтво, а чому там, а не на рідній землі, ніхто не знає. У нього і політичних поглядів немає, не те що релігійних. Він пристосовується до політичних змін. Зараз треба за Україну боротися, завтра, якщо ситуація буде іншою, він про цю боротьбу забуде. Люди відчувають фальш і не підуть за таким. Потрібна віра! Якщо людина хоче Церкву приписати до політики – це нонсенс. Цілком зрозуміло, чому Церква вижила протягом двох тисяч років. Вона ніколи не була політичною. Інакше б вона зникла. Церква може вижити лише за умов аполітичності.

Протоієрей Василій Ярема

І наостанок нашої бесіди хочу сказати, що хід історії постійно доводить: знищується Церква – починається війна. Над Церквою стоїть Дух Святий, тобто закидають звинувачення Церкві – звинувачують Бога. Не прийдемо до Бога – війна продовжуватиметься! І вам, журналістам, треба про це постійно говорити людям.