Нинішні "спеціалісти" будуть прирівняні до "магістрів" – Лілія Гриневич у Мукачівському державному університеті (ФОТО)
Сьогодні голова парламентського Комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич у супроводі першого заступника голови Закарпатської ОДА Андрія Сербайла відвідали Мукачівський державний університет. Там голова Комітету, народний депутат від ВО "Батьківщина" Лілія Гриневич зустрілася зі студентами та викладачами мукачівського вишу. Говорили про реформу вищої освіти, зокрема про нову редакцію проекту Закону України "Про вищу освіту". Законопроект уже ухвалений у першому читанні в парламенті і має пройти друге читання.
Зі слів очільниці Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти, згаданий законопроект демонструє, які мають бути взаємозв'язки між вищою освітою, наукою і бізнесом, яким чином допомогти розвиватися науковим дослідженням в університетах:
Реклама- Цей законопроект нарешті втілює в наше життя дві базові цінності вищої освіти, які панують у Європі чи в США, в усьому демократичному світі. Це автономія університетів і академічна свобода викладачів. Ми даємо реальні механізми автономії фінансової, кадрової і академічної. Але що мене особисто хвилює, це академічна свобода викладачів, вчителів і студентів. Пробачте, за останні роки в нас викладачі, вчителі стали таким адміністративним ресурсом, який використовували для участі у різних провладних заходах і взагалі застосовували для виконання ними непедагогічних завдань. І ми в Законі повинні застерегти, що ніхто немає права використовувати викладачів і педагогічних працівників для виконання ними робіт, які не передбачені їхніми службовими обов'язками. У Законі є механізми, які допомагають нам вивільнити час для викладачів для наукової роботи, механізми які мотивують молодих викладачів і науковців до кар'єрного зростання. Передбачено низку заходів, пов'язаних з гарантією якості освіти, бо автономія не означає вседозволеність. Автономія передбачає збільшення відповідальності за результати вашої роботи. Ви маєте більше можливостей, прийняття власних рішень, але, будь ласка, звітуйтеся які результати ви даєте. При вступі до вузів ми оцінюємо всіх абітурієнтів шляхом ЗНО і маємо хоч якусь порівнювальну інформацію по випускниках середньої школи, але ми нічого з вами не знаємо про порівняння випускників різних вищих навчальних закладів і яку якість вищої освіти ми в цих вищих навчальних закладах даємо. Тому законопроект передбачає відповідне створення системи забезпечення якості освіти і ми дуже сподіваємося, що наші колеги в Європейському союзі акредитують нашу агенцію з якості освіти, яка запропонована в цьому законопроекті. Дуже важливим у цьому законопроекті є вплив органів самоврядування і децентралізація управління. Ми намагаємося у законопроекті вибудувати таку систему управління, щоб був баланс влади. Один орган не може всім займатися - і фінансуванням, і поточним управлінням, і регуляторними функціями, а потім ще сам здійснювати рейтинги за тими ж показниками, які і надавав. Тобто він розподіляє державне замовлення, а потім здійснює рейтинг по тих результатах держзамовлення. Очевидно, що все це неправильно і зараз ці функції розведені. Зокрема там, де було найбільше корупції, це регуляторні функції ліцензування і акредитації, передбачається, що буде здійснювати незалежний орган.
По закінченні ознайомлення аудиторії з основними положеннями редакції освітнього закону, перейшли до запитань. Студенів цікавило, що вони матимуть від освітніх нововведень, як відбуватиметься перехід від "бакалавра" до "магістра" та ліквідація ступеня "спеціаліста". Лілія Гриневич пояснила, що нинішні "спеціалісти" будуть прирівняні до "магістрів", а щодо перехідного періоду, голова Комітету запропонувала скерувати їй лист-звернення із проханням роз'яснити цей механізм переходу від "бакалавра" до "магістра". Мовляв, потім цей документ (відповідь на звернення) буде на вагу золота для інших вузів.
Реклама"Ми не просто запозичили якусь систему з закордону. Ми хочемо стати прозорими для світу. Для того, щоб інтегруватися у європейську спільноту, нас повинні спочатку зрозуміти, що означають наші певні освітні рівні. І коли ми пропонуємо триступеневу освіту: бакалавр, магістр, доктор... , то ми передбачаємо дуже важливу принципову зміну, коли бакалавр є вищою освітою. Не якоюсь незавершеною", - додала голова Комітету з питань освіти та науки. За її словами, тим самим законом передбачається синхронне зменшення навантаження як для студентів та і викладачів. До того ж, законопроект відкриває чимало перспектив для молоді: "Ми передбачаємо у вищих навчальних закладах ротацію керівних кадрів. Для ректора - дві каденції по п'ять років максимально, але так само дві каденції по п'ять років максимально для деканів факультетів і завідувачів кафедрами. Це майже революція в оновленні завідувачів кафедрами. І це є та нова можливість і мотивація кар'єрна, яка може бути для наших науково-педагогічних кадрів".
Що ж до питань про середній бал на одержання стипендії, вибору системи оцінювання (100 чи 5 білів), їх мають вирішувати самі університети.
