Люди тікають через війну. Угорщина поставилась до них, як до тварин, – громадянин Сирії, який проживає у Мукачеві

Протягом останніх тижнів події, пов’язані з напливом мігрантів у Європу, стали топ-темою європейських ЗМІ. 

Війна, яка відбувається у Сирії, Іраці та на інших територіях, окупованих терористами "Ісламської держави", спричинила масовий потік біженців з Близького Сходу та Північної Африки. Мігранти обирають два-три шляхи до Європи: один проходить через Італію, Швейцарію та Австрію, інший - через Туреччину, Грецію, балканські країни та Угорщину. Кінцевою точкою уродженці Близького Сходу обирають високорозвинені країни Західної Європи, такі як Німеччина, Великобританія, Франція та Норвегія, – йдеться у статті "Нелегали і Закарпаття" у газеті "Панорама" від 17 вересня.

Про те, що ця міграційна криза є найбільшою після Другої Світової війни, промовисто підтверджують цифри: 438 тисяч біженців попросили притулку в Європі протягом першого півріччя 2015 року. З них сирійців, де і відбувається війна, - 126 тисяч 315 осіб. 43% мігрантів мають бажання жити в Німеччині. Потік біженців через Середземне море зріс на 83% у порівнянні з попереднім роком.

Що ж до Закарпаття, то як повідомив “Панорамі” начальник відділу по роботі з біженцями та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області Микола Товт, у другому півріччі цього року дещо збільшилась кількість заяв на отримання притулку в Україні. Якщо протягом першого півріччя до Головного управління за отриманням статусу біженця або додаткового захисту звернулось 40 осіб, то за останні два місяці – 57 осіб. З них 67 – громадяни Афганістану, де теж є військовий конфлікт. Торік 44% шукачів притулку були з цієї країни. І лише 30% із Сирії, - констатує Микола Товт. Разом з тим, варто згадати, протягом тижня було затримано кілька десятків нелегалів.

Він зауважив, що нинішній потік мігрантів через Закарпаття в рази менший, ніж був декілька років тому. Пояснюється це кількома чинниками, серед яких: загальне зменшення обсягів нелегальної транзитної міграції через Україну, посилення безпеки нових східних кордонів Євросоюзу, що відштовхує організаторів нелегальної міграції від цього напрямку, зменшення загального попиту на робочу силу в європейських країнах тощо.

Варто зауважити, що минулого тижня Закарпаття опинилось у центрі міграційного скандалу. Так, правоохоронні органи затримали пакистанця, якого підозрюють у тому, що він за попередньою змовою з трьома закарпатцями, організував та здійснив керівництво незаконним переправленням на територію Словацької Республіки нелегальних мігрантів – трьох громадян Афганістану та одного громадянина Пакистану.

Та подібні випадки контрабанди нелегалами почастішали в Європі. Контрабандисти усілякими способами намагаються переправити нелегалів через Середземне море. І вже потім через Балкани вони потрапляють в Угорщину.

Саме сусідня із Закарпаттям країна є транзитною для нелегалів, яка переживає наслідки найбільшої за останні роки міграційної кризи. Держава, яка є воротами Європейського Союзу, різко поставилась до біженців. Останні намагались нелегально прорвати угорсько-австрійський кордон , щоб потрапити до Німеччини. Також епіцентром подій став вокзал "Келеті" у Будапешті. Там відбулись сутички між мігрантами та місцевими поліцейськими. Спочатку 1 вересня поліцейські угорської столиці різко закрили тамтешню залізничну станцію через надмірний наплив мігрантів. Це різко обурило біженців, які не хотіли покидати один з найбільших вокзалів міста. І, як наслідок, на станції між нелегалами та стражами порядку виник конфлікт. Утім, через три дні угорці відновили залізничне сполучення.

Та це не зупинило мігрантів. Угорщина збудувала 176-кілометрову стіну уздовж угорсько-сербського кордону. Пригадуєте, подібне рішення розглядалось і в українських владних кабінетах, щоб відгородитись від напливу терористів та регулярних військ Збройних Сил Росії? Однак в угорських посадовців на це зовсім інша мотивація. Так, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наголосив, що жодний мігрант не може перетнути територію країни без належної реєстрації. "Це є нашою стратегією, це є правоохоронним заходом", - зазначила перша особа сусідньої країни. Він запевнив, що Угорщина своїми діями стосовно мігрантів у повному обсязі виконує вимоги Шенгенського Кодексу, європейського законодавства та захищає зовнішні кордони ЄС.

З 15 вересня Угорщина запровадила нові вимоги щодо нелегальних мігрантів: якщо вони не будуть легалізовуватись, то будуть арештовані. У повній бойовій готовності перебувають і поліція, і армія, яка вирішила допомогти правоохоронцям. Не витримала і стіна між Угорщиною та Сербією. Через неї мігранти продовжують потрапляти на територію ЄС. Тому Угорщина планує будувати нову стіну.

Відома сербська журналістка, русинка Саманта Рац Стоїлькович у коментарі "Панорамі" зауважила, що місцеві мешканці скаржаться на те, що мігранти за собою залишають бруд. "Бруду багато і у Белграді,і у Суботиці, і в інших містах Сербії. А тим паче, біля угорсько-сербського кордону".

Діяр - один із сирійців, який проживає у Мукачеві з 2007 року. Він - перекладач, який виховує доньку, яка народилась вже в Україні. Протягом останніх років він активно підтримує зв’язок зі своєю історичною батьківщиною і розповів "Панорамі" про причини такого масового переселення.

"Люди насамперед втекли через війну. Хоча все почалось з конфліктів між шиїтами та сунітами. І кожен народ хоче своє відвоювати. Це конфлікти на релігійному та політичному рівнях. Але війна загострилась з 2010 року. Хоча в Сирії живуть і християни, і мусульмани. Разом воюють у сирійській армії. Місцеві мешканці терпіли-терпіли, але за п’ять років збройного конфлікту нічого не змінилось. Люди втомились жити під кулями, під звуками гранатометів та іншої зброї. І вони шукають мирного неба", - каже Діяр.

За його словами, Угорщина поставилась до біженців, як до тварин, і продемонструвала низький рівень культури по відношенню до представників інших націй та віросповідання. А треба зрозуміти, що люди пережили війну. І тому важко їм адаптуватись. І німці, як люди високої культури зустрічають біженців, дають їм усе необхідне і допомагають влаштуватись на роботу.

Діяр відповів на репліку Саманти щодо бруду на вулицях угорських та сербських міст. "Представники цих країн не надали ніяких умов, щоб біженці могли викинути сміття в урни чи баки". Також Діяр зауважив, що біженці допоможуть самим європейським країнам розвиватись, адже у країнах високий рівень медицини: "Європа визнає сирійські дипломи, на відміну від українських. Чимало спеціалістів вже працюють, вже адаптувались в Європі і розвивають її".

Міграційна ситуація у Європі залишається критичною. Не усі східноєвропейські країни мають бажання приймати мігрантів. Однак зараз влада ЄС шукає виходи з цієї ситуації. Якими вони будуть – покаже час…