Експериментальне кладовище на Шипці: хто перший?

Мукачівське військове містечко Шипка , яке колись славилося на весь Радянський Союз військовими об’єктами в галузі радіолокаційного спостереження, на сьогоднішній день має статус «напівзабутого придатка» до міста Мукачева з цілою низкою проблем, з якими щоденно стикаються його мешканці. Актуальною для жителів Шипки залишається проблема з водопостачанням, оскільки водозабір належить військовому відомству, отже не має права на відповідні дозволи та ліцензії, у містечку майже немає інфраструктури, вкрай погані дороги та під’їзні шляхи. Ще одним більмом для «забутих мукачівців» став факт відсутності на території містечка кладовища. Правда, раніше був дозвіл громади Нового села на поховання людей на їхньому цвинтарі. Але оскільки територія кладовища обмежена, ховати неодносельчан у Новому селі заборонили. Мешканці ж Шипки неодноразово зверталися до міської влади з проханням вирішити проблему, але відповіді не одержали.

Нещодавно ситуація з кладовищем отримала несподіваний поворот, коли діючий депутат Мукачівської міської ради від цього виборчого округу виступив ініціатором освячення хреста на території, «виділеній» для нового кладовища. За словами місцевих жителів, на події були навіть помічені помічники одного з народних депутатів від Закарпаття. Далі, події розгорталися за наступним сценарієм: священнослужитель освятив хрест, народу довели, з чийого «високого дозволу» буде цвинтар, наголосили на важливості події, про народну вдячність обіцяли нагадати, коли прийде час.

На думку приходить вічне шекспірівське «Бути, чи не бути», яке у мукачівському  "сімейному" театрі інтерпретували по – своєму: з «високого благословення» справді народного депутата вирішено: бути кладовищу!

А отже, для прийняття важливих рішень, що стосуються інтересів цілої громади, важливі не офіційні дозволи, а лише «високий» дозвіл .

Якщо ж говорити конкретно про розташування цвинтаря на Шипці, то, відповідно до офіційної відповіді ТВО начальника КЕВ м. Мукачева майора Сергія Домолеги на запит громади містечка, - дозволу на передачу земельної ділянки органам місцевого самоврядування, а також для здійснення поховання в КЕВ м. Мукачева НЕМАЄ. Простіше кажучи, земля, на якій дано добро на поховання, відомча, і входить до земельного фонду Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.

А трагізм ситуації полягає в тому, що в будь-який момент актуальним стане питання примусового переносу поховань з військової території, що ляже на плечі родичів покійних. А якщо родичів немає, або вони старенькі пенсіонери? Такий момент може наступити після першої ліпшої перевірки з Міністерства щодо використання земельного фонду військовим відомством.

Окрім пишних піар-процедур офіційних кроків з боку Мукачівської влади або депутатів міської ради не було. Немає навіть клопотання стосовно відчуження земельної ділянки, не кажучи вже про те, що до цього документу додаються ряд заключень, погоджень та експертиз відповідних служб. І сьогодні ніхто не може запевнити мешканців Шипки, що кладовище не розташоване на сітці ґрунтових вод, які через водозабір потрапляють у крани людей.

Схоже, що у боротьбі за електорат, окремим політикам байдуже на чому попіаритись, а хоч би й на могилах, головне, щоб у пам’яті простих виборців відклалося, хто саме дав дозвіл ховати, помирати, а може й жити! Політичні амбіції перемагають здоровий глузд.