Павло Щербан: "Поки ми не почнемо поважати закон, до того часу порядку не буде"

Реформа судової системи – одна з найбільш обговорюваних тем в українському суспільстві. На ній часто намагаються спекулювати політики. Експерти висловлюють власні погляди та дають поради. Але для того, щоб краще усвідомити її роль та можливості, ми вирішили поспілкуватись з людиною, яка добре обізнана в даній галузі, заслуженим юристом України, головою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Павлом Павловичем Щербаном. Тим паче, що 15 грудня в Україні відзначається День працівника суду, тож зібралось чимало питань, які варто обговорити.

– Павле Павловичу, на сьогоднішній день лунає чимало думок стосовно реформи судової системи в Україні. А яке Ваше особисте ставлення до цих процесів?

– Суспільство змінюється, життя міняється, тому потрібно проводити реформи обов’язково у всіх галузях, зокрема і в судовій системі. Я завжди говорив і буду говорити, що успішним може бути той юрист, який працює над собою, аналогічна ситуація і з судовою системою. За останні роки багато змінилося, зокрема, що стосується кваліфікаційного оцінювання та визначення професійного рівня судді. Насамперед це перевірка здатності судді здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та підтвердження професійного рівня судді для обрання на посаду безстроково. Основними вимогами є професійна компетентність, тобто знання права, здатність проводити судове засідання та ухвалювати рішення, особиста компетентність - здатність виконувати обсяг роботи, самоорганізованість, соціальна компетентність, урівноваженість, стресова стійкість, комунікативність та здатність підвищувати свій фаховий рівень і здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня.

Реформи проходять. Працівники Мукачівського міськрайонного суду, в основному апарат, проходять зараз перевірку згідно ЗУ «Про очищення влади». Наші судді вже пройшли цю процедуру. До речі, ми одними з перших в області запустили процес «очищення» інституції.   Як тільки закон вийшов і вступив у силу 1 грудня,  4 грудня видано наказ про проходження суддями люстрації.

– Останнім часом судова гілка влади перебуває в центрі суспільного життя. На скільки виросло навантаження на суддів?

– Людина, яка бачить, що порушуються її права, звертається до суду, щоб відновити їх. Кількість справ, що надходять до суду, завжди була різна. Візьмемо для прикладу 2009-2010 роки, коли суд розглядав справи про перерахування пенсій. Всім відомо, що в Мукачеві було багато військових частин, відповідно і справ щодо перерахування пенсій було чимало. На одного суддю припадало по 2000-2500 справ, а інколи і більше. Тільки про адміністративні правопорушення було розглянуто 13-15 тисяч проваджень.

Якщо говорити про сьогодення, то навантаження на суддю щомісячно приблизно 50 справ. Ви самі розумієте, що розглянути вбивство з обтяжуючими обставинами або справу про адміністративне правопорушення,  де чітко зрозуміло, що порушено правила дорожнього руху – це різні речі. Одна справа може розглядатися і місяць, і два, і три, а інше – 20-30 хвилин. Інколи люди говорять, що матеріали довго в суді на розгляді і порушуються строки, але ніхто не вникає в причини. Я завжди кажу: прийдіть в зал суду, сядьте по одній справі і просто будьте присутніми. До прикладу, зібрались всі, не з’явилась одна сторона – потерпілий, все, треба переносити розгляд справи. Потім перенесли на другий день – не з’явився адвокат, на третій – захворів сам підсудний, на четвертий –  конвойна служба не доставила підсудного і  т.д. Але інколи цю сукупність фактів ніхто бачити не хоче і одразу поспішають звинувачувати суд. На це є об’єктивні причини, а не суб’єктивні, що, мовляв, суд не хоче.  

А коли по 2-3 роки справа розглядається. Суд призначає, наприклад, експертизу. Є ряд експертиз, коли нам з інституту приходить повідомлення, що через надмірну завантаженість вони можуть призначити її лише  через два роки. Тоді в засіданні, враховуючи думку сторін, суд приймає рішення про призначення експертизи через 2 роки.  

Поки ми не почнемо поважати закон, до того часу порядку не буде. Поки не винесено рішення - не потрібно звинувачувати особу.     

– Що стосується довіри до суду. Від чого вона залежить?

– У Мукачівському міськрайонному суді рік тому проводилася всеукраїнська акція «Зміцнимо довіру громадян до суду». Показники, якщо подивитися, не такі вже й погані. Щодо ефективності й доступності, зокрема й по нашому суду. Працювали волонтери, які пропонували заповнити анкету. Я задоволений, адже показники довіри були досить високими. Якщо подивитися дані різних моніторингів, які проводять іноземні інституції, то чомусь згідно їх результатів суди у державі на 7-8 місці.

Про роботу поліції чи прокуратури люди лише чують, а рішення суду отримують на руки. Ті документи, справи, які збираються в правоохоронних органах, ніхто не бачить, а з рішенням суду людина завжди звертається в різні інстанції. Тому й до них менше зауважень, аніж до нас.

– Які основні проблеми в Мукачівського міськрайонного суду?

– На сьогоднішній день труднощі залишаються ті самі. Одна з основних проблем – брак техніки. Ми живемо все ж не в ХХ, а в ХХІ столітті. Програмне забезпечення змінюють постійно, централізовано вносяться зміни до автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3». Що стосується  самого забезпечення, воно завжди було недостатнім. Але разом з тим утримувати велику кількість комп’ютерів дуже важко.

Традиційно одне з головних нарікань на заробітну плату. На сьогоднішній день у працівника суду мінімальна заробітна плата та надбавки.

Що стосується приміщень, то хотілося б, щоб люди, які до нас приходять, почувалися комфортно, а це знову ж таки фінансування. Також не вистачає приміщень для залів судових засідань, адже в нас 18 суддів, а залів на два корпуси – лише 5.  В ідеалі було б добре, якби кожен суддя мав приміщення для проведення судових засідань.

– На завершення, що побажаєте своїм колегам з нагоди їх професійного свята?

– Користуючись нагодою, вітаю всіх колег з Днем працівника суду, який в Україні відзначається 15 грудня, бажаю їм міцного здоров’я, натхнення в роботі, домашнього затишку й сімейного щастя. А читачам «Панорами» та усім закарпатцям напередодні Нового року хочеться побажати, щоб ми жили набагато краще в наступному році. Головне, щоб люди відчули, що реформи в державі йдуть, а їх матеріальне становище покращується.

– Дякуємо за цікаву та відверту розмову.