Новим керівником Ужгородського батальйону Нацгвардії став Олег Конопляник

Нещодавно в Ужгородському батальйоні Національної гвардії України змінилося керівництво. Підполковника Олександра Глущенка замінив 31-річний майор Олег Конопляник.

– Пане Олеже, розкажіть трохи про себе. І куди подівся ваш попередник підполковник Глущенко?

– Мені 31 рік, маю звання майора. Родом я з Львівщини, з м. Сокаль. В Нацгвардії вже 14 років. Перед теперішнім призначенням я працював у м. Львів на посаді заступника начальника штабу полку.

А підполковник Олександр Глущенко призначений у Львів – в управління командних пунктів Західного оперативно-територіального обєднання Національної гвардії України.

– У січні Ужгородському батальйону Нацгвардії виповнилось 12 років. Яким була його історія?

– Створили його спершу як конвойну роту для доставки в суд підсудних і конвоювання засуджених. Далі добавили ще одну роту для охорони громадського порядку, і вийшов батальйон. Першим командиром конвойної роти був капітан В.Коновалов. Далі – майор Ярослав Гадевич. У 2004 р. роту було розширено до батальйону. Першим його командиром був підполковник О.Погорєлов, далі його очолювали підполковники О.Демчук, після Демчука командиром батальйону був підполковник А. Берук, О.Глущенко.

– Що нового з’явилося у вашій роботі?

– Цьогоріч заплановано розширити наш батальйон, у зв’язку з погіршенням криміногенної ситуації на Закарпатті. Більше бійців потрібно для охорони громадського порядку.

– Підвищили вже вашим бійцям заробітну плату, як обіцяло керівництво?

– Так, кожен солдат-контрактник, в залежності від посади і від виконання завдань, буде отримувати від 6000 гривень. Це дало позитив, ми вже відчули ріст бажаючих служити в нас. Маємо ще вакантні посади, тож радо візьмемо на службу молодь. 

– Чимало ваших бійців було в обласному суді, де розглядалася апеляція затриманих поліцією за бійку на Драгобраті членів "Правого сектору". Був там у них інцидент із вашими хлопцями?

– Справді, близько півсотні наших бійців залучалось до охорони громадського порядку під час розгляду апеляцій, а також до конвоювання підсудних. Був там і я, це був мій третій день перебування в Ужгороді… Виникла в залі суду невелика штовханина, але потерпілих з нашого боку не було.

– А що там за історія зі зриванням масок із ваших хлопців?

– З боку молодиків, які були в залі під час розгляду апеляцій, були спроби зірвати маски з наших хлопців. Але ми самі їх познімали, аби зняти напругу. Нам нічого приховувати, бо діємо згідно з Законом і відкрито. Чому наші бійці були в масках? Це не маски, а т.зв. підшоломники з вирізами для облич. Хлопці як одягнули на себе о 8 ранку бронежилети й шоломи, то так їх і не знімали до наступного дня, не дивлячись на спеку в залі суду. А балаклави з облич ми зняли, аби не провокувати конфлікт у залі.

– Ужгородський батальйон брав активну участь в бойових діях на сході України. Де побували ваші бійці, чим відзначилися в АТО, чи не було втрат?

– Практично половину минулого року ми провели в зоні АТО на сході України, де побувало 80% нашого особового складу. Було два виїзди  по 2,5 місяці. Були наші хлопці в Словянську, Дебальцеві, в Курахово. Слава Богу, втрат ми не мали, хіба що кілька поранених. Всі хлопці одержали статус учасникам бойових дій. Цьогоріч ми знову готові вирушити на схід захищати Вітчизну.

– Чи змінилися завдання Нацгвардії у зв’язку з війною?

– Так, дещо змінилося в нашій роботі. Дали нам нову форму, нові зразки озброєння. Техніка поновилася. Скажімо, броньовані машини для перевезення особового складу «Шрек» нам дали, нові БТРи. 

– Як іде співпраця з поліцією. Самі патрулюєте в Ужгороді чи спільно з поліцейськими?

– Якщо на маршруті патрулювання стається якась подія, нам повідомляють з кол-центру поліції і ми швидко реагуємо.