Візовий режим з Росією: виклик для закарпатських заробітчан

Чергові суперечки з Росією дали новий привід українцям згадати про проблему можливого візового режиму зі східним сусідом. Введення візового режиму з РФ порушувалося ще у 2014 році, коли почалася повномасштабна гібридна російська агресія в Україні.

Новий виток цим намірам вітчизняних політиків дало затримання українського журналіста Романа Сущенка, який поїхав у Москву у приватних цілях. Саме після цього політики заговорили про безпеку перебування українських громадян в Росії, – йдеться у статті газети "Панорама" від 20 жовтня.

Що це означає для закарпатців?

Не секрет, що Закарпаття здавна є краєм заробітчан: краяни активно шукають роботу і працюють за межами рідної землі заради високої зарплати та впевненості у завтрашньому дні. І земляки працюють не лише у старій добрій Європі чи за океаном, але і у Росії, незважаючи на військову агресію цієї країни.

Газеті «Панорама» закарпатець Віктор Магула, який раніше підробляв у Росії, узагальнив портрет середньостатистичного закарпатського заробітчанина, який працює у Московії.
«Основне ядро наших працівників – це будівельники віком 25-30 та 50 років. Переважно заробітчани походять з Хустського, Тячівського, Міжгірського та Іршавського районів, хоча представлені майже усі райони Закарпаття. В основному це будівельники, які, можна так сказати, вже чимало набудували в Москві. Їх роботу можна назвати «кочовою». Закарпатці, завершивши роботу на одному об’єкті, одразу переходять на інший.

– Також у Москві працюють і жінки. Але вони зазвичай є няньками або домогосподарками», – сказав екс-заробітчанин.

Сам Віктор Магула до введення візового режиму з Росією ставиться позитивно, оскільки, на його думку, це допоможе закарпатцям переорієнтуватись на роботу в Європі і не заразитись російською «хворобливою пропагандою», яка спрямована проти України: «Не в образу своїм колегам по цеху, але майже 90% наших заробітчан, які їдуть на заробітки в Росію, є неосвіченими. Та вони є хорошими спеціалістами, але вони не вміють фільтрувати інформацію, яка до них надходить. Якщо раніше люди, які йшли у Сибір, по півроку не знали жодної новини, то зараз через розвиток інформаційних технологій, зокрема, Інтернету, інформація стала легкодоступною. Але, на жаль, наші краяни користуються «послугами» російських медіа, з яких ллється брехня. Тому, на жаль, наші заробітчани є своєрідною «п’ятою колоною» на Закарпатті».

Колишній будівельник розповів, що «зомбованість» та вплив «русского мира» відчувається у закарпатських селах, де проживають заробітчани: «Якщо ти їм щось скажеш про російську агресію, про те, ким насправді є Путін або інші факти, які руйнують міфи російського телебачення, то зустрінеш з боку заробітчан певну агресію, адже деякі з них позитивно ставляться до того, що їм каже московський «блакитний екран». Це я неодноразово помічав, подорожуючи селами рідної Тячівщини».

Але для того, щоб закарпатці не шукали щастя у стінах Білокам’яної, і проблема візового режиму не була настільки актуальною для нашого краю, Віктор Магула відзначив, що найперше потрібно розвивати економіку в Україні, давати людям такі робочі місця, де вони б заробили достатньо коштів, аби прогодувати свої родини і жити разом із сім’ями, а не їхати в таку далеч.
Однак є й інша точка зору на введення візового режиму з Росією. Історик та політолог Сергій Федака у коментарі газеті «Панорама» розповів, що закарпатці пристосуються до будь-яких умов. «Подібну ситуацію ми спостерігали і раніше, коли Угорщина, Словаччина та Польща ввели візи для наших громадян. Спочатку чимало закарпатців думали, що це буде великою проблемою для них. Але зараз, як то кажуть, страх європейських віз зник. Таке ж буде, я вважаю, і у випадку з Росією», – зауважив експерт.

Та все ж можливе введення візового режиму додасть клопотів на голову тим, хто має намір вирушити у Росію.

Як до введення віз ставляться закарпатці?

Катерина Мага, домогосподарка, Мукачево-Москва:

«Негативно відношусь, оскільки чимало закарпатців тут знаходяться без віз, лише з паспортом. По-друге, це можливо позбавить нас, українців, можливості заробити нормальні кошти. І, по-третє, введення віз може роз’єднати закарпатські родини».

Василь Феєр, будівельник, Угля-Бєлгород:

«Я негативно до цього ставлюсь, оскільки сам вже три роки працюю у Росії. І, як мої колеги, й надалі збираюсь тут працювати».

Світлана Паніхіда, пенсіонерка, Мукачево:

«Лише позитивно. Поки у країні є війна, нічого представникам країни-агресора їздити в Україну на простих умовах. Саме і через це ми маємо проблеми в країні».

Сергій Паллаг, артист, Мукачево:

«Складно на це питання відповісти. У першу чергу, Україна має задуматись про своїх заробітчан, які перебувають на території РФ. Адже не з доброго життя вони туди поїхали. Нам краще треба зробити так, щоб люди працювали тут і розбудовували нову європейську Україну».