Мукачівці вшанували пам’ять жертв сталінської депортації 1944-го року

27 листопада 2016 року, на подвір’ї художньої школи імені Міхая Мункачі, що у Мукачеві зібралися представники громадськості та духовенства, щоб згадати лихі листопадові дні 1944 року, коли тисячі наших земляків угорської та німецької національності були насильно відірвані від рідних домівок і відправлялися незвіданими шляхами далеко на Північ, – йдеться у повідомленні Мукачівської міської ради.

Жінки й чоловіки, немовлята і літні люди пізнали на собі, що таке сталінська національна політика, що значить бути «ворогом народу». «Шлях Мукачево-Свалява-Самбір і далі на Північ вкритий сльозами і кров’ю невинних людей, яких сталінський режим позбавив права жити на рідній землі. Масштабні депортації мали на меті залякування населення та підірвати соціальну базу антирадянського руху. Вони були органічною рисою тоталітарного політичного режиму. Сьогоднішній рясний дощ – це сльози тих, хто не повернувся додому, їхніх рідних та близьких. На цьому місці ми вшановуємо їхню пам’ять і даємо собі слово робити все для того, щоб подібне у нашому місті, краї та країні не повторилося», – підкреслив у своєму виступі перед присутніми секретар Мукачівської міської ради Іван Маняк.

«Учора ми молилися за наших українських братів на центральній площі міста, а сьогодні за угорців та німців, які також зазнали нелюдських страждань від сталінського режиму», – мовив пастор угорської реформатської церкви міста Мукачева Гержон Тороцкезі.

Його дідусь серед тих, хто не повернувся із заслання, про його долю і сьогодні не знають найрідніші люди.

Вінки та запалені свічки біля скульптури «Жертвам сталінських репресій», автором, якої є наш земляк Петро Матл, нагадуватимуть нам про наше спільне не завжди радісне та щасливе минуле.