Василь Анталовський з Бобовища за своє вино отримав коня

53-річний Василь Анталовський із села Бобовище Мукачівського району Закарпаття — винороб у третьому поколінні. Переробляти виноград на вино його навчив батько Григорій.

На подвір'ї чути п'янкий аромат виноградного соку. У бочках підкисає сусло. Над ним літають мошки. Поряд стоїть дробарка для винограду. Господар одягає сірий робочий фартух. Із підвалу виносить відро синього винограду, засипає всередину. Машина відокремлює ягоди від гребенів.

— Небажано пресувати ягоди з гілками. Бо ті зіпсують смак, нададуть йому терпкості, — розповідає Василь Григорович.

Найближчий виноградник — за хлівом. Із будинку виходять донька 28-річна Марина із дітьми Ангеліною, 8 років, та 5-річним Владиславом. Позаду з відром іде дід Григорій, 81 рік. Родина збирає сорт Ізабелла.

— У сезон переробки працюємо зі світанку й до півночі. За день кожен може назбирати по 200 кілограмів винограду, — говорить винороб. — Якщо готую біле вино, суміш одразу пускаю під прес і вичавлюю сік. Для червоного залишаю у теплому місці на два-три дні. Виноградна шкірка надає темного кольору. Аби отримати 100 літрів вина, треба переробити 150 кілограмів ягід.

1991-го на 40 сотках городу висадили перші кущі столового винограду.

— Восени його зривали і вивозили на ринок. Але на той час виноград усюди добре родив, була конкуренція. Торг не йшов. Вирішили краще робити вино.

Заводить до підвалу. У прохолодному приміщенні стоять преси для ягід.

— Аби добре вибродило, ставлю у підвал з температурою плюс 12–14 градусів. На шостий день сік стає бражкою. На 21-й можна пити молоде вино. Через 56 днів готове.

У дегустаційній залі стоять бочки із сухим, напівсухим і десертним сортами. Василь Анталовський має авторські сорти.

— Щороку пробую створити новий. Серед моїх розробок — десертні вина "Чорний принц", "Біла принцеса", "Монолог душі". "Біла принцеса" має смак липового меду та сухофруктів. При тому, що до вина нічого не додаю. Такий післясмак залежить від кількості сонцеднів.

Наливає в склянку "Чорного принца". Темно-червоне вино густими краплями стікає по стінках. На смак терпке. Виготовив його в серпні. Із яких сортів, не називає, аби не розкрити сімейного рецепта. Позаторік отримав за це вино в подарунок молодого бичка.

— Повіз напій на фестиваль до Мукачеве. 100 літрів у мене розкупили за півдня. Журі визнало, що він унікальний. Ми потім бичка вдома відгодували та продали. Цього року повіз дев'ять сортів вин. За колекцію отримав коня. Продавати його не буду, в господарстві пригодиться.

Каже, його "Чорний принц" допомагає хворим на анемію.

— До мене часто приїздять люди, чиї родичі мають рак крові. Беруть червоні сухі вина, особливо "Чорного принца". Ці сорти виводять з організму радіонукліди та збільшують кількість червоних кров'яних тілець.

Найдорожче вино у погребах Анталовського — рожеве десертне "Королівське". Коштує 60 грн за 1 л. Ціни на решту напоїв — від 15 до 50 грн.

Сніжана Русин, Газета.UA