Олександр Андялоші: “Центр Мукачева мав бути у багатоповерхівках”
До Дня архітектури України ми хотіли зустрітися з головними архітекторами Мукачева, які обіймали цю посаду в різні часи. На жаль, деякі з них відмовилися коментувати, як, наприклад, Ярослав Доскач. Віктор Півцьо, начальник відділу архітектури та містобудування, взагалі здивував нас, відповівши, що він без дозволу начальства коментарі не дає. Мовляв, поки Галай не дозволить, він розмовляти не буде. Півроку тому у автора цих рядків вже була схожа ситуація, коли один з заступників міського голови запропонував звернутися за дозволом поспілкуватися з депутатами до Лабоша. Інший заступник питався, чи погоджував я надруковане інтерв’ю з мером міста. Безперечно, гарна партійна дисципліна, але варто би провести можновладцям семінар по Закону України "Про доступ до публічної інформації". Втім, ми відволіклися від теми. Нам вдалося поспілкуватися з Олександром Андялоші, який був головним архітектором міста два рази - з 1980 по 1985 роки, та з 1989 по 2004-й. – Олександре Івановичу, наскільки мені відомо, Ви свого часу врятували історичний центр міста від забудови багатоповерхівками? – Дійсно, в історичному ядрі міста мали зносити квартал по вулицях Горького та Миру. Там повинні були стояти модні тоді 9-поверхові панельні будинки. Інший варіант, повинен був зноситися квартал по вулиці Толстого. Цей мікрорайон вже будувався, була виготовлена документація. Я тоді розробив пропозицію, щоб переглянути це будівництво. – У той час, думаю, було дуже нелегко мати свою позицію? – Я зіштовхнувся з величезним бюрократичним апаратом Міністерства оборони. Вони мали централізоване фінансування прямо з Кремля, і гроші уже були виділені. Уявіть собі, усі ці кошти довелося "поховати", щоб врятувати архітектурну привабливість міста. "Воювати" доводилось фахово. На комісію прибуло 15 досвідчених проектантів, і відстоювати свій проект я мав сам, бо партійні діячі в той час не сміли мені допомагати. Також у планах забудовників було перенесення швейної фабрики з теперішнього Нового пасажу на вул. Московську, на територію гуртожитку Кооперативного технікуму. Це також передбачало створення соціоквартала на місці історичних будівель. В цей раз у моєму протистоянні мене підтримало керівництво міста та області. В решті решт, фабрику вирішили будувати в кінці вулиці Ужгородської, навіть звели будинки. Але прийшли часи перебудови, і ідея з швейною фабрикою на цьому зникла. Ще одним серйозним проектом, яким я практично займався більшість часу, було архітектурно-художнє оформлення центральної частини міста. Воно передбачало зміну транспортної системи, адже раніше був дозволений рух транспорту по вулицям Пушкіна, Федорова та Миру. Воно почалося за ініціативи тодішнього мера Мукачева Роглєва. Сесія ухвалила, Київ погодив, і у 1989 році ми приступили до цього проекту. Щоб зберегти автентичність центральної частини міста, асфальт був замінений на бруківку, обновились фасади, розробились МАФи, лавиці, освітлення. Були демонтовані "совдепівські" вітрини, по ідеї магазини у центрі мали відповідати магазину "Друг читача", який зберіг свій вигляд з 1902 року. Були ідеї відновити ковані ворота у під’їздах. Обновили озеленення, завізши селекційні породи дерев, пристосованих для урбаністичних засаджень. – Чи відповідає Мукачево сьогоднішнє Вашому баченню? – Я хотів задати тон, архітектурну виразність, щоб ті, хто прийде після мене, мали якісь еталони для наслідування. Мушу визнати, що в основному, відсотків на 70, усе пішло так, як я хотів. Є, звичайно, деякі необдумані рішення. Але сьогодні працює містобудівна рада, мене також туди викликають, до моєї точки зору прислухаються, і ми виносимо виважені колегіальні рішення. – Яким буде Мукачево завтра? – Генеральний план міста в даний момент проходить коригування, осучаснення. Увага приділяється і транспортній системі, новим варіантам забудови кварталів. Мова йде про вивільнені від військових частин території в центрі міста - по вулицях Берегівській, Чехова. Йде мова про виніс усіх військових частин в одну, по вул. Ілони Зріні. Маємо у планах розширення міста в напрямку села Клячаново, де є багато родючих земель. До кінця року ми маємо затвердити Генеральний план міста, який має бути погоджений Кабміном. Юрій Кравчук
