Мукачівські послідовники Міхая Мункачі

У самому серці міста над Латорицею увагу привертає масивна будівля Палацу Ракоці або «Білого будинку», який «прописався» тут ще у 17-18 століттях.

По-різному складалася доля цієї пам’ятки архітектури державного значення. З 1979 р. тут діє Мукачівська дитяча художня школа імені Міхая Мункачі. Віднедавна на подвір’ї школи її гостей зустрічає бронзовий Мункачі роботи скульптора Михайла Беленя. Своїм народженням «художка» завдячує багатьом небайдужим людям, серед яких два Василі – Бурч і Цибере, котрі кохалися в образотворчому мистецтві на професійному рівні і залишили по собі добру пам’ять, – йдеться у статті газети "Панорама" від 23 лютого.

А Василю Михайловичу Цибере потім випало щастя очолювати цю кузню художніх кадрів з 1979 до 2005 року. Його наступником став зрілий художник і педагог Сергій Федорович Кіреєв, на той час викладач Мукачівської гімназії з мистецьким ухилом. Випускник художнього факультету Прикарпатського університету ім. В.Стефаника з ентузіазмом взявся за справу і ось уже 12 років тягне шкільного мистецького воза.

Нині у школі 324 учні, яких навчають 14 викладачів, кожен з них професійний художник з вищою мистецькою освітою. А імена Івана Баранова, Тетяни Шпонтак, Раїси Дорожнікової та їх колег добре знані у художницькому світі. Їх вихованці, окрім того що залюбки займаються улюбленою справою, сягнули неабияких висот. Торік під наставництвом І.Баранова п’ятнадцятирічний Владислав Нейкалюк за роботу «Борітеся, поборете…» став переможцем IV етапу Все-українського шевченківського конкурсу «Об’єднаймося ж, брати мої» і у Каневі з рук міністра культури України отримав заслужені нагороди.

У цьому році переможницею ІІІ обласного етапу конкурсу стала вихованка школи п’ятнадцятирічна Світлана Феделеш за роботу «Катерина» (викладач Олена Шебітченко).

Мукачівська ДХШ є базовою для образотворчих відділів шкіл мистецтв області. А ось уже впродовж багатьох років школа є місцем проведення обласного щорічного дитячо-юнацького конкурсу образотворчого мистецтва «Легенди Карпат». Навчання у школі платне, проте для багатьох категорій учнів є суттєві пільги. І хоча у силу різних причин плата за науку дещо зросла, відтоку учнів не спостерігається. Любов до мистецтва перемагає тимчасові життєві труднощі, бо ж мовиться, що саме краса врятує світ.

Завдяки турботі влади у школі почалася реалізація програми по облаштуванню кабінетів і майстерень сучасними меблями, стелажами, подіумами, новими планшетами-мольбертами для малювання, підсвітками для натюрмортів…

Стіни школи, яка допомагає юні обрати правильний шлях у житті, суціль завішені роботами її вихованців – колишніх і нинішніх. Чимало з них обрали служіння мистецтву за професію. Але всі, хто переступив поріг Мункачійової школи, безперечно стали чистішими, відкритішими і людянішими.