Співпраця України та Чехії на прикладі Закарпаття: колосальні здобутки

Історично так склалось, що Закарпаття було частиною різних європейських держав. І кожна з них залишила по собі певну спадщину. Наш край й досі має тісні зв’язки з однією із провідних країн Центральної Європи – Чехією, адже майже століття тому Закарпаття було складовою Чехословаччини.

Нині наша область є частиною незалежної України, та зв’язки з Чехією не обірвались, а спів-праця між регіоном під Карпатами та краями Чехії протягом останніх кількох років активно розвивається, – йдеться у статті газети «Панорама» в номері від 23 березня.

Дружба двох регіонів, як допомога один одному

Відносини між Закарпатською областю та краєм Височина можна назвати одним з успішних прикладів співпраці регіонів України та країн ЄС. Наслідком цієї співпраці є поява Благодійного фонду «ВіЗа», завдяки якому вже було зреалізовано чимало спільних українсько-чеських проектів.

Його голова, екс-очільник Закарпатської облради Володимир Чубірко, розповів у коментарі газеті «Панорама», що ініціатива дружби між двома регіонами виникла у чеської сторони. «Троє представників краю Височина відвідали місця, де збереглась чехословацька спадщина. І вони поглянули на те, у яких важких умовах живуть закарпатці у сільській місцевості. І тому чеські посадовці вирішили подати руку допомоги нашому краю», – сказав Володимир Чубірко.

Політик зауважив, що чехи не просто хотіли допомогти Закарпаттю: «Вони не мали на меті лише вкласти кошти в якийсь проект. Їхня філософія полягає у тому, щоб був створений своєрідний саморегульований механізм: кожна витрачена чеська коруна йшла на створення таких проектів, завдяки яким громади могли заощаджувати кошти і далі розвиватись».
У співпраці із Закарпаттям чеські партнери зробили акцент на культурних (вшанування пам’яті воїнів, облаштування чеських меморіалів та парків, встановлення пам’ятних дошок) та освітніх зв’язках (ремонти шкіл, дитсадків, вивчення чеської мови) і т.д. Та головний акцент – на енергозбереженні, адже кожен об’єкт інфраструктури має стати поштовхом для розвитку громад краю завдяки економії коштів на енергоресурси.

Загалом за майже десять років співпраці між краєм Височина та Закарпаттям було оновлено 164 об’єкти. Володимир Чубірко вважає, що найбільшими проектами за усю історію співпраці є відремонтована ЗОШ №3 з поглибленим вивченням чеської мови в Ужгороді, дитячі садки у Великій Копані та Стужиці, а також сквер Масарика в Ужгороді, у якому облаштовані і лавиці, і LED-світильники, які вже 5 років працюють без збоїв.

Варто зауважити, що гості з Чехії стежать за подальшою долею об’єктів, у які вкладені їхні кошти, адже кожен проект є у реєстрі. Крім того, перед початком роботи над об’єктом укладається трьохстороння угода між Закарпаттям, Височиною та представниками населених пунктів. Принагідно, Закарпаття активно відвідують сенаторські перевірки, які спостерігають за роботою відновлених об’єктів. Врешті, після спільної роботи, у закладах встановлюється дошка, на якій позначено, що даний об’єкт був відновлений завдяки співпраці краю Височина та Закарпатської області.

Європейський вклад у розвиток громади

Як ми вже зазначали, найбільше чеські партнери допомагають найбіднішим громадам Закарпаття і дають поштовх до їх розвитку. Одним з таких населених пунктів , який сповна на собі відчув європейську фінансову підтримку, є село Стужиця Великоберезнянського району. 

Це село є найпівнічнішим у Закарпатській області, адже воно розташоване неподалік гори Кременець, де перетинаються межі одразу трьох країн – Польщі, Словаччини та України. Також Стужиця відома й найстарішим деревом у краї – Дідо-Дубом, якому вже кількасот років.

Однак не лише ці туристичні візитівки є гордістю населеного пункту, а й об’єкти інфраструктури, без яких неможливе життя у селі. І саме завдяки співпраці Закарпаття та Чехії тут були оновлені дитячий садок, школа та сільська амбулаторія.

Почалась успішна історія міжнародної співпраці Стужиці та краю Височина ще у 2011 році. Тоді чеські партнери вирішили відреконструювати приміщення колишнього колгоспного об’єднання. Як розповів у коментарі газеті «Панорама» Стужицький сільський голова Юрій Шоляк, раніше ця будівля перебувала у занедбаному стані: у приміщенні не було ні вікон, ні дверей, а в саму будівлю неможливо було зайти. Реконструкція цього раніше аварійного приміщення тривала близько 11 місяців. І, врешті, через довгий час в оновленому приміщенні оселились вихованці дитсадка та вихователі. Адже раніше сільський дошкільний навчальний заклад функціонував у приміщенні школи. У оновленому приміщенні є кухня, роздягальні, туалети, енергозберігаючі металопластикові вікна та двері. Зараз тут виховуються дві змішані групи.

Та 2011 рік приніс хорошу звістку не лише для працівників та вихованців дитсадка, але й для школярів, адже на приміщення школи теж чекало оновлення. Завдяки спільній фінансовій співпраці Закарпаття та краю Височина тут були встановлені нові енерго-зберігаючі вікна та двері (загалом – 36 одиниць). Директор Стужицької ЗОШ І-ІІ ступенів Марія Голубка стверджує, що встановлення нових вікон та дверей суттєво допомогло навчальному закладу, адже у класах та кабінетах стало тепліше, а економічні витрати суттєво зменшились. Так, якщо раніше на опалення школи доводилось витрачати близько 100 куб.м дров, то зараз – лише 75 куб.м. І позитивний ефект замінених конструкцій допоміг школі зекономити кошти і витратити їх на необхідні потреби. Так, у класах з’явились нові шкільні парти та стільці, а у деяких – навіть оновили лінолеумне покриття. Зараз у Стужицькій ЗОШ реалізується ще один проект за участі міжнародних партнерів: у навчальному закладі за підтримки програми ПРООН/ЄС триває реконструкція даху.

Партнерство краю Височина і Закарпаття для Стужиці дало певні позитивні плоди. Сільський голова Юрій Шоляк звернув увагу на те, що завдяки підтримці енергозбереження у школі та дитсадку бюджет населеного пункту протягом п’яти років заощадив майже 100 тисяч гривень. Ці зекономлені кошти сільського кошторису пішли на ще один амбітний проект – капітальний ремонт Стужицької сільської амбулаторії. Стільки ж коштів на її відновлення витратили і край Височина, і Закарпатська область. Саме у 2016 році амбулаторія села Стужиця отримала нове, друге життя. Її завідувач, лікар Оксана Ворожильник згадує про важкі часи до очікуваного ремонту: «Тоді тут, можна так сказати, неможливо було лікуватись. Взимку настільки було холодно, що людина не могла тут навіть роздягнутись, аби оглянути її. Жили і працювали ми без найважливішого – без води. Допомагало те, що поруч є дитсадок, який забезпечений водою. І ми її несли із дитячого садка. А якщо згадати, що було ще раніше, то до появи оновленого дитсадка люди самі сюди носили воду».

Зараз сільська амбулаторія неначе ожила: тут є і нові LED-світильники, і енергозберігаючі вікна та двері, і до медичного закладу було проведено водопостачання. Тож лікарям не довелось ходити по воду в дитсадок. Тут навіть є денний стаціонар. «Я можу сказати, що, незважаючи на те, що наше село маленьке і знаходиться далеко від головних автошляхів, та завдяки підтримці краю Височина, напевно, у нас найкраща амбулаторія в районі», – зазначила Оксана Ворожильник.

Варто зауважити, що село відвідували чеські парламентарі, які були задоволені успішністю спільних міжрегіональних проектів.

Після співпраці з іноземними партнерами жителі села Стужиця повірили у те, що завдяки спільним діям з іноземними партнерами у межах свого рідного села можна змінювати життя мешканців на краще.

Бажання обох сторін до співпраці дає результат

Плідна співпраця краю Височина та Закарпаття – це один з перших кроків, який сприяє євроінтеграції України. Таку думку газеті «Панорама» висловив економічний експерт «Реанімаційного пакету реформ» Дмитро Романович.

На його думку, перспектива транскордонної регіональної співпраці є, адже завдяки втіленню різноманітних проектів покращується життя в регіонах, зміцнюються людські контакти. «Однак майбутнє цієї співпраці залежить від двох головних чинників – бажання та фінансування. По-перше, обидві сторони, навіть маючи певний досвід співпраці, повинні мати бажання та мотивацію до створення спільних проектів. Але їх реалізація неможлива без джерел фінансування. Без бажання та фінансування не втілиться жоден проект, і перспектива цієї транскордонної співпраці може бути «туманною», – мовив експерт.

Та все ж, Дмитро Романович зазначив, що подібні транскордонні контакти лише переконуватимуть українців у тому, що альтернативи євроінтеграції України та співпраці з успішними країнами-сусідами ЄС немає.