"Еко-село": словацький та норвезький досвіди для Закарпаття

Закарпаття та Словаччина – сусідні території, які розташовані на одній спільній гірській місцевості. Словацькі Татри є продовженням українських Карпат. І тому словаки, як ніхто з інших, знають про життя гірських сіл Закарпаття. Спільна гірська територія, спільний кордон, спільні проблеми енергозбереженості, енергонезалежності та екології.

Саме з метою поступового відновлення навколишнього середовища і суспільства в чотирьох вимірах – екологічних, економічних, соціальних і культурних – був створений проект «Еко-село», – йдеться у статті газети «Панорама» в номері від 11 травня.

Він започаткований у Словаччині Урядом цієї країни та Гриньовською енергетичною компанією, яка займається виробництвом альтернативної енергетики, у 2016 році. Даний проект підтриманий грантами з Норвегії. Загальна сума грантового проекту складає 352 714 євро. Як розповів газеті «Панорама» керівник благодійного фонду «Центр громадських ініціатив» Андрій Вишняк, норвежці зацікавились проектом еко-сіл, оскільки вони, за їх словами, відчувають на собі екологічні проблеми інших європейських країн.

Словацький досвід енергозбереження

Протягом останніх кількох років словаки активно розвивають галузь альтернативної енергетики. Причинами переходу на інші джерела енергії є високі ціни на російський газ, а також шкода від викопних джерел для навколишнього середовища.

Одним із першопрохідців проекту «Еко-село» є словацьке місто Меджилабірці. Саме у цьому місті була оновлена стара котельня, яку осучаснили новим модулем, що працює на деревних щепах. Як розповів Андрій Вишняк, жителі цього містечка, що неподалік польського та українського кордонів, цією котельнею вирішили проблему, з одного боку забезпечення гарячою водою та теплом, а з другого боку – зменшенням рубки лісів, а також використання нафти, газу та інших шкідливих викопних джерел енергії. «Рубка лісів завжди відбувається. Це природній процес. І цього ніяк не уникнути. І після рубки залишається чимало залишків деревини. До чого це може призвезти? По-перше, на місці рубок та залишків з’являються різні шкідливі організми, які можуть стати причиною до захворюваності здорового лісу. Є другий варіант – спалювання залишків вирубаної деревини. Утім, через це є високий ризик пожеж. Тому словаки обрали третій варіант – переробляти ці залишки. Вони працюють з лісозаготівельними структурами, які і готують ту щепу. Від згорання однієї тонни щепи залишаються дві жмені попелу. А викиди в атмосферу мінімальні, оскільки гази всередині конструкції згорають по колу. А найголовніше, що це викиди від деревини, яка є природнім ресурсом для цього регіону. Як наслідок, ця еко-котельня забезпечує місто Меджилабірці гарячою водою протягом усього року, а також взимку зігріває будинки містян теплим опаленням», – зауважив Андрій Вишняк.

Керівник благодійного фонду «Центр громадських ініціатив», який є інформаційним партнером проекту «Еко-село» в Україні, зауважив, що 2 березня була організована поїздка представників органів місцевого самоврядування Ужгородського, Перечинського та Великоберезнянського районів у кількості 42 особи до міста Меджилабірці. Під час такої зустрічі словаки ознайомили гостей із Закарпаття з своїми енергетичними новаціями і поділились досвідом, як правильно використовувати залишки деревини для утеплення сіл, селищ, містечок.
Крім того, словацькі партнери демонстрували еко-котли різних розмірів та об’ємів, які можуть бути використані як на об’єктах соціального призначення (школи, садки, приміщення), так і у домашніх умовах. Еко-котли пацюють не лише на деревині, а й на біомасі (солома, картоплиння, інші природні відходи).

Після цієї зустрічі вже з 6 березня населеними пунктами Ужгородщини, Перечинщини, Великоберезнянщини та Свалявщини проїхав промо-фургон зі зразками різних видів еко-котлів. Основним завданням цього промо-фургону було показати способи економного та екологічно безпечного використання природних ресурсів для опалення.

Депутат Закарпатської обл-ради Андрій Вишняк розповідає, що словацькі партнери вже пройшли шлях, коли повсюди використовувались твердопаливні котли, що працюють на деревині. «Такий спосіб став проблемою для самих словаків. Адже, по-перше, збільшився об’єм рубок у Татрах. А це призвело до того, що гори почали лисіти. А, по-друге, ціна на деревину зараз усюди зростає. Ця проблема є наразі актуальною і для нашого краю, адже у школах та дитсадках краю почали з’являтись твердопаливні котли на дровах. І тому єдиний вихід, який пропонують словацькі партнери, – потрібно вкладати гроші в майбутнє, в котли, які працюють на біомасі», – мовив крайовий парламентар.

А вже 21 березня у залі Перечинської районної ради відбулась нарада з питань енерго-збереження через використання сучасних котлів, що працюють на біомасі. На цю зустріч, окрім посадовців органів місцевого самоврядування, завітали і представники виробника котлів з використанням біомаси з Рівного, а також працівники трьох українських банків, які розповідали про пільгові програми кредитування.

Аргументи словаків та виробників українських еко-котелень дали зрозуміти, що саме за цими «зеленими» технологіями майбутнє. Це розуміє і заступник Перечинського міського голови Любов Крижановська, яка виступає за впровадження еко-котелень у місті: «Зараз у Перечині немає централізованої мережі опалення, адже усі жителі міста користуються автономним опаленням. Тому будувати нові мережі у такий складний економічний час не реально. Утім, для початку втілення цього проекту ми можемо встановити таку еко-котельню на біомасі в одному з навчальних закладів міста. Це буде своєрідний експеримент. Хоча ми маємо досвід встановлення твердопаливних котлів на дровах. Але, на мою думку, за енергією від біомас – майбутнє», – зауважила Любов Крижановська.

Зелений еко-туризм, як запорука розвитку сіл

Ще однією складовою проекту «Еко-село» є розвиток зеленого туризму. Саме екологічно чисті села можуть стати центрами туризму. Для цього потрібно лише дотримуватись кількох екологічних правил: вміти налагодити сортування сміття, дотримуватись санітарної чистоти та порядку в населеному пункті. У гірських сіл є усі шанси стати такими туристичними еко-зонами. І саме туристи мають бути ще одним джерелом доходів для маленьких населених пунктів.

«Ми, як інфопартнер, працювали з тим, що потрібно починати розкручувати еко-туризм. Словаччина пройшла цей шлях. І, враховуючи моду на еко-продукцію, є туристи з європейських країн, які хочуть попити натурального молока, з’їсти натуральне яйце, піти зібрати гриби, подихати справжнім чистим повітрям. Цінові пропозиції є значно дешевшими навіть у порівнянні з тими ж Францією та Німеччиною, де є теж такі можливості. Але між нами і країнами Західної Європи є одна суттєва різниця – вони не зберегли справді екологічно чисті способи виготовлення продукції. Фермерство працює великими об’ємами, з хімікатами. А тут, на Закарпатті і в Україні, ми маємо майже ортодоксальні способи виробництва сільськогосподарської продукції, годування тварин. Корови пасуться без добавок і дають натуральне молоко», – сказав Андрій Вишняк.

Варто зауважити, що принципи еко-села вже реалізовуються в маленькому закарпатському містечку Перечині. Так, 27 квітня відбулася акція з очистки від сміття території навколо районного будинку культури та Перечинської гімназії. В акції взяли участь учні 10 та 8 класів Перечинської гімназії.

Гармонія з природою – вагомий плюс для села

Експерт ХОГО «Регіональна рада підприємців», Марина Гажур, яка вже не перший рік займається питаннями сталого розвитку населених пунктів, вважає, що проект «Еко-села» може стати прикладом для маленьких сіл, селищ та містечок інших регіонів України: «Ознайомившись з підходом проекту «Еко-села», я з впевненістю можу сказати, що саме підхід сталого розвитку, який базується на гармонії екологічних, економічних та соціальних факторів, дасть можливість людству розвиватися без шкоди для теперішніх і майбутніх поколінь. Ресурсозбереження та використання місцевих відновлюваних ресурсів – шлях до енергетичної та екологічної безпеки. Досвід говорить, що саме у малих містечках та селах є можливість стати яскравим прикладом самозабезпечення та екологічно-дружнього господарювання.

Успіх породжує успіх, роблячи село більш привабливим як місце, де люди хочуть жити, працювати, відвідувати і інвестувати. Позитивний імідж робить місце привабливим і проектує динамізм. Це «м’які» чинники, які сприятимуть розвитку підприємництва та інвестицій, і, отже, створенню робочих місць. Екологізація енергетики та підприємництва стануть в таких населених пунктах привабливими чинниками для розвитку туристичної галузі».

Сподіваюсь, що такі проекти будуть надихати інших.