Чи загрожує українському Закарпаттю угорський сепаратизм

Частина угорських політиків мріє, аби їхня країна повернула свої кордони, які в неї були до 1920 року. Тобто відібрала шмат прикордонної Австрії, половину Словаччини, добрячу частину українського Закарпаття, плюс клапоть Румунії, Сербії, частку Хорватії та прикордонну смугу Словенії.

Саме таку мапу, де Будапешту належить чи не третина Європи, угорці розгорнули 2011 року на честь початку свого головування в ЄС. Тоді виник страшний скандал. Але офіційний Будапешт і нині не відмовився від своїх ідей. Навіть попри невдоволення партнерів по Євросоюзу. Утім ці настрої дуже подобаються Кремлю. Тож чи готуватись Україні відкривати вже західний фронт і чи є підстави для угорського сепаратизму, ідеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

Село Велика Добронь Ужгородського району Закарпатської області – найбільше угорське село в Україні. Там проживає понад п’ять із половиною тисяч етнічних угорців. Назви вулиць, вивіски на магазинах та установах – усе дублюється угорською мовою. Українською тут розмовляють лише заїжджі. Таких сіл уздовж угорського кордону десятки, де факто це культурна автономія. Тут проживають близько 150 тисяч етнічних угорців, а це 12% жителів Закарпаття, які ідентифікують себе як угорці. Часто з візитами тут можна зустріти керівництво Угорщини, угорськомовному населенню офіційний Будапешт надає безвідсоткові кредити та гранти. І це нова стратегія сусідньої держави. Тонка гра, якої побоюються усі країни по її нинішніх кордонах. Гра під назвою Велика Угорщина.

Останні роки офіційний Будапешт проводить політику вливання серйозних коштів в Закарпаття. І це поруч із систематичними заявами про автономію угорців, які проживають у Закарпатській області. Чи пов’язані ці процеси? І чи справді угорці хочуть від’єднатися від України? Чи це звичайнісінькі провокації Кремля, аби посварити офіційні Київ та Будапешт на ґрунті міжетнічних взаємовідносин.

1920 рік. Угорщина завершила Першу світову війну мирним договором – Тріанонською угодою, фактично втративши дві третини своїх тодішніх територій. У тому числі і невелику частину Закарпаття, де до цього часу проживають етнічні угорці. Після останнього приходу до влади нинішнього угорського прем’єра Віктора Орбана в 2014 році з боку офіційних кіл почали раз за разом лунати заяви про автономію не тільки для угорців Румунії, Словаччини, Сербії, а й Закарпаття. Заявляв про це і сам прем’єр-міністр Орбан.

"Угорці, які живуть у Карпатському регіоні, мають право на подвійне громадянство, на права національної спільноти й на автономію", – сказав він.

Українське МЗС відреагувало миттєво, викликавши угорського посла на килим. Будапешт тоді заявив, що Орбана не так зрозуміли.

"На щастя, дії з боку Угорщини носять зовсім інший характер, ніж дії з боку Росії. Поки це у вигляді агітаційних різних акцій, певних пропагандистських. Тиждень тому була спроба встановити на Берегівщині агітаційні стовпчики – стели з відповідними написами, що звідси починається Угорщина, звідси територія угорської мови. Для суверенної України, звичайно, така агітація неприйнятна", – каже професор Ужгородського національного університету Сергій Федака.

В угорському селі Велика Добронь під Ужгородом сільським головою – українець Іван Попка. Село живе за рахунок сільського господарства – теплиці, де вирощують овочі, гроші на це в основному дає угорський уряд як гранти. Таку фінансову підтримку для закордонних угорців офіційний Будапешт надає останній рік по усіх сусідніх країнах, де проживає їхній етнос.

"Для чого вона це робить? Коли я спілкуюся з іноземцями, з представниками міст, сіл-побратимів, я завжди задаю це питання. Вони відповідають – для стримання, щоб угорці жили на своїй землі. У нас на Закарпатті. Щоб не їздили світом. Заробляли тут. Досить впливові люди там, я мав з ними розмову, у розмові зі мною вони абсолютно не виказують територіальних претензій", – говорить сільський голова Іван Попка.

Тож офіційна мета політики Угорщини – не сепаратизм. Про територіальні претензії до Закарпаття з боку офіційної влади Угорщини немає жодного доказу ні в пресі, ні в розмовах на Закарпатті. Про територіальні претензії дозволяють собі говорити угорські праворадикали з партії Йоббік, які тісно співпрацюють з Кремлем. Але від їхніх закликів офіційний Будапешт постійно відмежовується. Тож, втримати угорців навколо Угорщини за рахунок грошей – це те, що декларує офіційний Будапешт.

Калман Годор – підприємець з Великої Доброні, цього року отримав майже 200 тисяч гривень на теплиці. Одна з умов від Угорщини – він має прожити тут не менше 5 років.

Окрім фінансових вливань, каже він, раніше Угорщина запровадила курс на подвійне громадянство, фактично дозволивши отримувати громадянство угорцям, які живуть за межами країни. Кілька років тому угорський паспорт можна було отримати ледь не в кожній будівлі сільської ради угорських сіл Закарпаття. І зараз Будапешт переконує Україну дозволити угорцям Закарпаття мати паспорт Угорщини.

"Аналогічно Угорщина намагалася робити в Словаччині, аналогічні речі є в Румунії. Уряди цих країн реагували по-різному. Словаччина, крім того, що там заборонено подвійне громадянство, передбачила високий штраф, якщо в когось виявлять громадянство іншої країни", – говорить політолог.

Від 2012 року тисячі угорців Закарпаття отримали паспорт угорця, маючи українське громадянство. Але проблема в іншому – такі паспорти мають і люди у владних колах Закарпаття. Із джерел прикордонної служби ТСН отримала скани угорських паспортів депутата Ужгородської райради Мелінди Ветровської, депутатів Виноградівської районної ради Альберта Горонді та Калмана Кіраля. Згідно з процедурою, усі ці депутати мали б скласти присягу на вірність Угорщини. І на чиї інтереси вони працюють – складно сказати.

Тож, політика Угорщини стосовно Закарпаття будується на трьох китах – фінансова підтримка етносу з розбудовою культури та освіти угорців Закарпаття, право на подвійне громадянство та третій кит – впровадження етнічних угорців в органи влади. За версією Будапешту, це і є та сама автономія угорців без претензій на територіальну цілісність України. Це підтверджує заступник керівника найбільшої угорської партії в Україні Йосип Борто. Із 64 депутатів від його партії в облраду пройшло 8 угорців, сам він став першим заступником голови облради Закарпаття. Каже, що захищати інтереси без політики неможливо. Будь-які прояви сепаратизму він відкидає.

"Піднімають інші. Піднімають в Києві, піднімають за кордоном України. Ми цю проблематику не підіймаємо зараз. Ми хочемо, щоб угорці Закарпаття змогли зберегти свою мову, культуру, традиції, ідентичність. Щоб залишалися угорці Закарпаття на рідній землі. Щоб їм не треба було їхати за кордон на покращення життя", – зазначає перший заступник Закарпатської обласної ради, заступник голови угорської партії "КМКС" Йосип Борто.

Голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль достатньо тісно налагодив контакт з тутешніми угорськими організаціями.

"Ми тут і сепаратисти, контрабандисти, ми вже продали Україну Угорщині, ми вже хліб спекли, рушник виткали, вже чекаємо сигналу, коли піти на кордон і зустріти угорські війська і тому подібне. І це було б не так смішно, аби це не говорили телеканали. І це дивиться президент явно, прем’єр, політики, і думають, що це той Москаль продався, вчить угорську мову і думає, як отримати угорський паспорт", – іронічно каже Москаль.

Він упевнений, що про сепаратизм не йдеться. Це – московська лякалка. Він бачить тільки добрі наміри Угорщини.

"Політика Угорщини дуже проста і зрозуміла для нас. Але незрозуміла для тих, хто ні разу не виїжджав навіть зі свого села. Але знає, що закарпатці затяті сепаратисти. І симпатики, як віддати Закарпаття Угорщині. Угорщина не хоче. Їй не вигідно економічно, щоб угорці Закарпаття переїжджали до Угорщини, це навантаження на пенсійний фонд, це навантаження на робочі місця. Вони допомагають, не вибирають, чи ти угорець, чи ти не угорець. Вони допомагають і українським селам, і угорським селам", – говорить Москаль.

В інтерв’ю він говорить про те, що посварити Будапешт і Київ постійно намагається Кремль, проводячи на Закарпатті різні акції та зібрання, де постійно виносяться сепаратистcькі гасла. Нещодавно місцева СБУ зірвала такий з’їзд. Слова Москаля про бажання Москви розсварити на сепаратистському ґрунті українців та угорців підтвердили і професор Федака, і Дмитро Тужанський. Як приклад – нещодавнє затримання угорською прокуратурою Бейлу Ковача, який є депутатом від Угорщини в Європарламенті. Він мав офіс на Закарпатті. Зараз його звинувачують у шпигунстві на користь Росії, називаючи агентом ФСБ.

Діти, залишаючи угорські дитсадки, не знають української, далі вони йдуть в угорську школу, де викладання теж ведеться угорською мовою. Таких шкіл на Закарпатті 97. Далі йдуть у ВНЗ, яких тут є п’ять з угорською мовою викладання. Тут близько 70 угорських дитсадків, 20 газет, 94 бібліотеки. Тут вже є широка культурна автономія. Аби навчити української, батьки угорських дітей наймають репетиторів. І питання не в Угорщині, яка намагається втримати своє населення біля кордонів, вимагаючи для них ширші права, а проблема в Україні, яка через неспроможність на державному рівні створити правильну стратегію, умови для вивчення української, і скористатися таким ресурсом як українські угорці, сама мимоволі створює цю політичну автономію.