Подружжя Перестів з Мукачева тримає 120 сімей карпатських бджіл

— Робимо самі. Мед у воді розчиняємо, варимо. Додаємо малину, смородину, вишню, пергу для бродіння. Суміш у бочках, бродить до восьми місяців. Найміцніший із напоїв — медовий бальзам. 38 градусів, майже як горілка. Настоюю на звіробої, суниці, мати-й-мачусі, зеленому горісі, — розповідає про медовуху 38-річна Людмила Переста. 4 вересня вона з чоловіком Віктором відкрила в Мукачеві на Закарпатті перший в Україні музей меду. Вдома мають 120 сімей карпатських бджіл. Музей розмістився в невеликому двоповерховому будинку на вул. Старій на околиці міста. При вході — полиця з колекцією меду, привезеного з 17 країн. Передав її Федір Шандор, завідувач кафедри туризму Ужгородського університету. — Тут мед із Індонезії, Австралії, Америки, — каже Людмила. — Із цікавого — евкаліптовий. На протилежній стіні висять інструменти пасічника. — Як бджоли неспокійні, а треба вийняти соти, то викурюю їх із вулика димом, — розповідає Віктор Переста, 40 років. Піднімає новий металевий димар. — Бджолиний пилок відбираю пилковловлювачем. Біля вікна стоїть скляний прозорий вулик. Видно, як бджоли вовтузяться всередині. — Скоро ще поставимо телевізор. Покажемо відвідувачам фото життя бджіл, — каже Людмила. — Наприклад, як вилуплюється бджілка. Або як збирає нектар, як скидає пилок із ніжки. Перести можуть прийняти в музеї 25 туристів одночасно. Пригощають їх чотирма видами меду та трьома видами медовухи. Міль живиться бджолиним воском — Є мед з акації, квітковий, лісовий та липовий, — додає. — Мед з акації — найсвітліший. Не викликає алергії навіть у хворих на цю недугу Окрім меду, продають прополіс, пилок, маточне молочко, забрус, бджолиний хліб, підмор, личинкове молочко. На горищі музею Перести вирощують воскову міль. Вона живиться бджолиним воском. Із її личинок виготовляють настоянку для лікування туберкульозу. Сніжана Русин