Мукачево у дзеркалі журналу «Фокус», або Мрії та сподівання Золтана Ленд’єла

"У такому місті повинно бути багато дерев, чисте повітря, прибрані вулиці". "Уряд в ідеальному місті також повинен бути взірцевим, щоб мешканці брали з нього приклад". "В гарному місті повинно бути хлопців і дівчат порівну. Тоді у ньому не буде одиноких і забутих людей!". "...Воно буде гарним, зі своїми визначними пам’ятками і повинно бути безпечним". Власне такі характеристики учнів однієї з гімназій наводить журнал "Фокус" у 2007 році, проводячи своє перше унікальне дослідження п’ятдесяти українських міст, щоб вибрати найбільш комфортне і найбільш зручне для проживання місто в країні. Журнал досліджував українські міста з точки зору не роботи, не навчання, не короткого відпочинку на вихідних, а власне комфорного життя. Він намагався відшукати місто, в якому можна, не боячись, відпустити дитину на вулицю, знайти роботу з нормальною зарплатнею, в якому чисте повітря, а гаряча вода йде не тільки два тижні на рік. Звичайно, бралися до уваги вартість житлово-комунальних послуг, рівень безробіття, інвестиційна привабливість, рівень злочинності, культурний потенціал, туристична привабливість... І серед міст претендентів того першого рейтингу Мукачево, а у категорії міст (до 100 тис. жителів ) посіло 12 місце. Справжньою подією, або до якоїсь міри навіть сенсацією, для нас стали результати щорічного рейтингу "Кращі міста для життя" у 2008 році. Слід зауважити, що з моменту першого дослідження редакцією журналу було проведено величезну роботу, під час дослідження умов життя в 450 містах України. Особливістю нового проекту стало не тільки збільшення кількості номінантів до 55, але й розширення переліку критеріїв, за якими оцінювалась якість життя в тому чи іншому місті. "Фокус" розширив на п’ять позицій кількість міст, включивши до обласних центрів, курортних і привабливих для туристів міст, швидко прогресуючі міста-супутники Києва, а також міста, побудовані для співробітників атомних електростанцій – промислові і портові міста з добре розвинутою інфраструктурою. Окрім уже традиційних критеріїв, почалося оцінювання благоустрою, ділової активності, а також видатків міських бюджетів на одну людину. Не менш показовим виявився також рівень міграції населення, який непрямо демонструє те, наскільки привабливе місто для самих мешканців. Для оцінки бралася різниця між прибулими і вибулими мешканцями. Також особлива увага приділялася екологічній ситуації. Так ось у 2008 році Мукачево посіло шосте місце у рейтингу серед міст від 50 000 до 100 000 мешканців і це стало справжньою "бомбою" особливо для нього великого мрійника упевненого на всі 100%, що місто над Латорицею має величезний потенціал у промисловості, розвитку сучасної інфраструктури, банківській сфері, торгівлі, науці та освіті, спорті, медицині, а про культуру й годі говорити. Скільки загальноміських заходів проводиться щорічно починаючи з "Різдвяної зіроньки" і "Червоного вина" і ... так щомісяця, щотижня у Мукачеві відбуваються помітні події у культурно-мистецькому та спортивному житті як прийнято називати багатонаціональної та поліконфесійної мукачівської громади, що виходять за рамки одного міста і часто справляють помітний вплив на Карпатський край. У багатоманітності сила громади, її впевнене майбутнє і власне вона, ця громада українців, росіян, угорців, німців, євреїв, ромів, болгар та багатьох інших народів, має бути, на його, міського голови думку - локомотивом євроінтеграційних устремлінь нашої країни та наших людей. І він, Золтан Ленд’єл, упевнений, що ми гідні високих життєвих стандартів, заможного та якісного життя в країні, де права людини, її гідність та інтереси надійно захищені. І тому результати рейтингу він використовує на різноманітних нарадах і зустрічах – стосуються вони економіки, медицини... або відкриття чергової виставки в картинній галереї, доводячи і мукачівцям, і гостям : ми це - можемо, ми це - зробили ! Та за зовнішністю такого собі усміхненого доброзичливця та мрійника, обранця щасливої долі неважко розгледіти мудру та виважену людину, яка має велику віру в себе і оточуючих, і разом зі своїми однодумцями і не тільки, не поділяючи людей на своїх і чужих, намагається спрямовувати великий човен міського життя у русло довіри та взаємоповаги, оминаючи при підступні рифи і бурі. І коли був студентом механіко-математичного факультету Львівського університету, інженером-програмістом республіканського обчислювального центру, проходив вишкіл у Збройних Силах колишнього Радянського Союзу, працював секретарем партійної організації найбільшого заводу у нашому місті ("Мукачівприлад") чи міської партійної організації, генеральним директором "Ергонету", головою райдержадміністрації найбільшого в Україні Тячівського району - такі риси характеру були для нього визначальними. Відомий британець Вінстон Черчілль уперше побачив світ в роздягальні, а наш мукачівський мер, появившись на світ у приміщенні банку, не став банкіром, хоча не полишає мрії стати колись успішним бізнесменом. Та це потім. А зараз потрібно утверджувати паростки нового у суспільному житті, щоб усе краще стало незворотнім, адже за рейтингом журналу "Фокус" у 2010 році Мукачево посіло почесне п’яте місце, уже серед усіх міст України, поступившись тільки Харкову, Києву, Івано-Франківську та на один бал Чернівцям !!! Тож для міського голови і тих, хто працює поряд - роботи дуже багато, щоб втілити в життя мрії, висловлені учнями гімназії у своїх творах, ...щоб довести, "що наш замок найголовніший...". Та кожен повинен розуміти, що у часточці загальної справи, часточці маленької перемоги чи поступу повинен бути і маленький, але стабільний вклад кожного, якщо ми називаємо себе громадою, однодумцями чи уже зовсім пафосно - командою. І ніхто нікому не допоможе, якщо не захоче допомогти собі і сам, потребуючий допомоги. І тоді, одного чудового дня, мрії можуть стати реальністю, бо як стверджує Пауло Коельо "Життя тим і цікаве, що в ньому часом збуваються навіть сни". ...А красунь таких, як у нас і справді ніде немає. P.S. Під час нагородження дипломом журналу "Фокус" міський голова Мукачева Золтан Ленд’єл висловив упевненість, що мукачівській громаді до снаги реалізувати значний потенціал міста в інтересах кожного мешканця. Сьогоднішній результат підтвердження тому, що робота ведеться у правильному напрямку і є певні результати, які не повинні заспокоювати, а тільки стимулювати подальшу працю, спрямовану на закріплення та примноження досягнутого, вирішуючи при цьому ті проблеми, які ще існують. Іван Лендьєл