Жителі Мукачева та району святкують Успіння Пресвятої Богородиці

Двотижневим постом готувались християни до святкування славного Успіння Богоматері, яке цього річ припало на суботу, 28 серпня.

Смерть Матері Божої називається Успінням – на знак того, що вона не померла, нібито заснула, а за якусь хвилину змахнула з очей мертвотність гробу і побачила безсмертне життя і Господню славу.

У Діях Святих апостолів сказано, що після Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа апостоли повернулись з гори Елеонської в Єрусалим і там жили усі разом, чекаючи зішестя Духа Святого. З ними була і Матір Божа. Вона в цей час жила у Святого Іоанна Богослова, молилася, постійно згадувала про Свого Божественного Сина.

Після зішестя Святого Духа на апостолів Богородиця залишилася в Єрусалимі, відвідувала ті місця, де ходив і проповідував Її Син Ісус Христос, і не хотіла полишати цю священну країну.

Але цар Ірод почав переслідувати Церкву Божу, а язичники та іудеї хотіли вбити Матір Божу за те, що Її любили християни. Тоді Вона, разом з Іоанном Богословом, пішла в Ефес, де відвідала єпископа Кіпрського – Святого Лазаря, якого воскресив Спаситель, а також побувала на Афонській горі.

Тільки після гоніння на християн Пресвята Діва повернулась у Єрусалим і знову поселилася у домі Іоанна Богослова.

Одного разу Мати Божа пішла на Елеонську гору і там під час молитви побачила перед Собою Архангела Гавриїла, який тримав у руках райську маслинову гілку. Він подав Їй гілку і сказав: «Твій Син і Бог наш жде Тебе з ангелами, архангелами і всіма небесними синами. Через три дні Ти представишся, і Він вознесе Тебе, Матір Свою, в небесне Своє Царство, де ти будеш жити з Ним вічно».

Поклонилася до землі Мати Божа своєму небесному вісникові і подякувала Господові за обіцяну їй милість.

Їй дуже хотілося ще раз побачити тут, на землі, зібрання всіх апостолів. І таке чудо сталося. Коли Іоанн Богослов розповів апостолам про близьку кончину Матері Божої, всі сумували, обливаючись слізьми.

Вона утішала їх і повідомила, щоб не засмучували Її радості, бо Вона йде до Сина Свого і Бога нашого.

На час кончини Пресвятої діви сам Господь Ісус Христос зійшов з неба із Ангелами і святими. Апостоли поховали тіло Богоматері в печері і закрили вхід до неї великим каменем. На третій день тіла у печері не знайдено. Там лежала лише плащаниця.

Коли апостоли зібралися на спільну трапезу і молилися, то раптом з неба почули ангельський спів і побачили у хмарах Божу Матір в оточенні ангелів і святих. Вона сказала до них: «Радуйтеся, я завжди буду з вами». Святі апостоли відповіли: «Пресвятая Богородице, помагай нам!»

Цю подію святкують сьогодні усі християни.

Вирізняється це свято з-поміж інших і в літургійному плані. Саме в цей день в храмах відправляється Єрусалимська утреня – богослужіння, яке здійснюється тільки двічі на рік: в страсну п’ятницю і на Успіння.

В Україні свято Успіння Пресвятої Богородиці отримало особливе вшанування. Так, головні монастирі-лаври України - православні Києво-Печерська, Почаївська, Святогірська та греко-католицька Унівська - присвячені цьому святу.

У народі свято Успіння Пресвятої Богородиці ще називають першою Пречистою.

Протягом осіннього періоду є три Пречистi – 28 серпня, 21 вересня і 14 жовтня. Про них у народi кажуть: "Перша Пречиста жито засiває, друга - дощем поливає, а третя - снігом покриває". Пiсля першої Пречистої дiвчата в селах вже не мають важкої роботи. Приповiдка каже: "Прийшла перша Пречиста - стає дiвка речиста" - багато говорить, бо немає вже роботи. Пiсля Успiння Пресвятої Богородицi настає весiльна пора.

За народними прикметами, якщо на першу Пречисту гарна погода - вся осінь буде гарна.

Василь Малейко