Ужгородська школа з європейським вектором розвитку та навчання

Ми всі звикли, що школа – це місце академічного навчання, де здобувають знання та навички. Однак, світ розвивається, рухається вперед. А з ним і освіта. Адже те, що було актуально 10 років тому, зараз вважається неактуальним.

Ужгородська спеціалізована школа №5 з поглибленим вивченням іноземних мов намагається не зупинятись, а йти за новими тенденціями в освіті та загалом суспільстві. Директор школи Петро Кіндюх, який очолює навчальний заклад з 1992 року, каже, що головним завданням його команди є наблизити учня до реальних умов сучасного життя, дати такі навички та знання, які саме зараз і протягом наступних років будуть актуальними. Саме прогрес, технології, знання мов і є рушіями розвитку шкіл європейського рівня, до яких і прагне освітянин, – йдеться в газеті "Панорама" у номері від 31 серпня.

Про європейський вектор цієї школи можна зрозуміти, увійшовши на територію навчального закладу, адже будівлю прикрашають прапори України та ЄС.

Директор, пан Петро Кіндюх, пригадує: прапор Європейського Союзу був вивішений на території школи 22 листопада 2013 року, коли Віктор Янукович відмовився підписати Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом. «Для мене це тоді був шок. Адже тоді глава держави відмовився від євроінтеграційного курсу. А для нас немає інших альтернатив, ніж рухатись в європейському напрямку. Адже в Європі життя, права та свободи людини – на першому місці. І саме цінності економічного, соціального, суспільного і освітнього розвитку ми поділяємо. Я в той момент, чесно кажучи, був розгніваний таким рішенням тодішнього глави держави. І, ризикуючи навіть своєю посадою, вирішив вивісити прапор ЄС, як символ руху до Європи. Адже нашою школою вектор розвитку був обраний давно», – сказав Петро Кіндюх.

І справді, Ужгородська школа №5 щоразу підтверджує те, що обрала європейський напрямок власного розвитку. Адже у кожному кабінеті на вхідних позначках можна побачили символіку як самого ЄС, так і тих країн євроспільноти, мови яких вивчаються у навчальному закладі.

Саме ця школа однією з перших на Закарпатті почала впроваджувати навчання польською мовою. 13 років тому на базі цієї школи з’явилась суботньо-недільна школа ім. Тішнера. Пан Петро Кіндюх зізнається, що не очікували на таку популярність польської мови, незважаючи на невелику кількість етнічних поляків на Закарпатті: «Польська мова з кожним роком стає все популярнішою. Чому? Бо не лише тому, що наша країна межує з Польщею і там перебуває велика кількість українців. Але й тому, що молоді закарпатці і, зокрема, наші випускники мають бажання вступати та навчатись у вишах Польщі. Адже там немає корупції. І людина, не маючи «блату», великих грошей, може себе реалізувати».

Також ця школа першою в Україні впровадила навчання польської мови, як другої іноземної. «5 років тому Товариство польської культури Закарпаття запросило мене на зустріч з Генконсулом Польщі у Львові Ярославом Дроздом, який приступив тоді на свій пост. Під час довгого та цікавого спілкування при зустрічі ми подумали, що треба не лише розвивати школу польської мови, але й ввести у школі уроки польської мови, як другої іноземної. І ми не прогадали, адже на один рік ми випередили Мін-освіти, яке офіційно ввело курс польської мови в шкільну програму», – згадав Петро Кіндюх про початок навчання польської мови в школи.

Та не лише з Польщею співпрацює Ужгородська спеціалізована школа №5. Протягом 2011-2015 років навчальний заклад брав участь у транскордонному проекті «Європейська школа обміну досвідом», який фінансувався за підтримки Європейського Союзу в рамках Програми HUSKROUA (Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна). Партнерами навчального закладу з Ужгорода були природнича школа з м. Кішварда (Угорщина), технічна школа з м. Сніна (Словаччина) та український ліцей з м. Сигіт (Румунія). Під час цього проекту, який був втілений спільно з громадською організацією «Центр громадських ініціатив», для дітей чотирьох країн були проведені спільні табори та тренінги, під час яких діти обмінювались досвідом, спілкувались між собою англійською мовою. Як розповів директор Ужгородської СШ №5, кожна школа в рамках цього проекту проводила тренінги по своєму напрямку. Так, угорці проводили заняття з екологічної тематики, словаки – з інженерно-технічної тематики, румуни під час тренінгів порушували питання енергозбереження. А школа з Ужгорода займалась темою лідерства.

Цей проект не лише зміцнив зв’язки учнів та педагогів чотирьох країн, але й дав можливість розвивати матеріально-технічну базу. Так, завдяки проекту «Європейська школа обміну досвідом» створено мультимедійну лабораторію з використанням оптоволоконного інтернету та обладнання, що дозволяє проводити телемости з школами-партнерами з усього світу.
Ужгородська спеціалізована школа №5 також взяла участь у ще одному транскордонному проекті HUSKROUA «Сталий енергетичний освітній демонстраційний центр – Центр SEED». Цей проект спрямований на створення спеціалізованих навчальних центрів енергоефективності та відновлювальних джерел у містах Бая-Маре (Румунія) та Ужгороді (Україна), де учні, вчителі, громадськість зможуть дізнатись про енергоефективність та відновлювальні джерела енергії. Завдяки цьому проекту на даху школи були встановлені сонячні батареї. Директор Петро Кіндюх у коментарі газеті «Панорама» зауважив, що завдяки сонячним батареям школа економить 5-6 тисяч кВт енергії. А це зекономлені кошти, які йдуть на розвиток школи.

Також Ужгородська СШ №5 увійшла до числа 100 шкіл України, яким запропоновано партнерство із Фундацією CEASC (Central European Academy Studiesand Certification) до 2020 року в рамках проекту «Відкрита Польща» та 32 шкіл України – переможців конкурсу на участь у Всеукраїнській програмі освіти для демократичного громадянства «Демократична школа», що втілюється Європейським Центром ім. Вергеланда та Міністерством освіти і науки України за підтримки Ради Європи.

Школа №5 м. Ужгорода бере участь і в багатьох інших міжнародних ґрантових проектах, які дають можливість розвиватись самим учням, які згодом стають успішними випускниками, яких цінують як в Україні, так і за кордоном. Одним із найвідоміших та найуспішніших випускників цієї школи є відомий громадський та політичний діяч Олександр Солонтай. У розмові з журналістом газети «Панорама» він пригадав свої шкільні роки, проведені у цьому навчальному закладі: «Серед найкращих спогадів – вивчення іноземної мови з першого класу, сприяння туристичним поїздкам, допомога в перемогах на конкурсах та сприяння фізкультурі, ну і, звісно, друзі-однокласники. Спогадів про події, що відбувалися в позанавчальний час, дуже багато, бо школа була не тільки навчанням, а й цілим життям. Також пам’ятаю, як в школу прийшов працювати директором Петро Кіндюх. Це теж привнесло свої позитиви. Наприклад, дуже запам’ятались уроки математики та французької мови, а потім відкриття комп’ютерного класу. Тоді це було вкрай важливо!».

Громадський діяч зазначив, що міжнародні та європейські проекти, це значно більше, ніж гроші. Адже вони дають молоді зовсім інший досвід, додаткову освіту як учням, так і вчителям, практику інших культур, мови, а також розвиток школи. «В сучасному світі без зовнішніх відносин школа та її розвиток неповноцінний, тому це більш, ніж важливо», – сказав Олександр Солонтай.
Експерт, лінгвіст, педагог, кандидат філологічних наук Інгрід Туріс у коментарі газеті «Панорама» звернула увагу на те, що діти мають незасмічений зайвою інформацією мозок. Тому вони легко вивчають мови. «Дуже важливо, аби вони не лише знали теорію, але й на практиці застосовували знання мов, зокрема, у спілкуванні з однолітками з тих країн, мови яких вони вивчають. Не менш важливим фактором є те, що діти відвідують країни, в яких функціонує та чи інша мова, пізнають культуру, традиції тієї території, на якій застосовується іноземна мова. Подорожі й іноземна практика – це, як то кажуть, 30% успіху у вивченні іноземних мов. Тому українським школам надважливо займатись подібними проектами, аби діти бачили світ, досконало володіли мовами, адже іноземні мови – це ключі до усього світу», – зауважила Інгрід Туріс.