Берегово ініціює створення ОТГ спільно з навколишніми селами

З п’яти міст обласного значення у Закарпатській області наразі лише єдине Берегове виявило інтерес до створення об’єднаної територіальної громади шляхом приєднання до нього восьми навколишніх сільських рад.

Для започаткування процесу створення ОТГ міський голова Берегова Золтан Бабяк запросив на зустріч з депутатами міськради та сільськими головами  сусідніх сіл консультантів Офісу реформ Закарпатського РВ АМУ. Мер Берегова відкрив консультативну зустріч та надав слово виконавчому директору Закарпатського ЗВ АМУ Івану Ревтію, який розповів про нові можливості об’єднаних громад у поліпшенні якості життя її мешканців, та, водночас, підвищення відповідальності місцевої  влади за результативність роботи і вміння розпоряджатися значно більшими коштами і земельним ресурсом.

Зрештою, у жодній з існуючих нині 722 українських ОТГ життя гіршим не стало ніде, а от розвиток територій отримав неймовірне прискорення. Щоб пересвідчитися в цьому достатньо побувати в одній із шести закарпатських ОТГ, три з яких тільки цьогоріч перейшли на прямі бюджетні стосунки з Кабміном.

Консультант із правових питань Олег Лукша детально ознайомив присутніх з новими можливостями для соціального та інфраструктурного розвитку, які отримають Берегово, як місто обласного значення, та особливо сусідні села, у разі створення ОТГ. У розмові взяли участь секретар Берегівської міської ради Людмила Токар, депутати Ольга Бізіля, Микола Якимець, Михайло Ляшко, сільський голова с. Яноші Степан Барта  та інші.

Консультант з бюджетних питань Закарпатського РВ АМУ Юлії Траньович так прокоментувала фінансові можливості перспективної громади: «Потенційна об’єднана територіальна громада у складі Берегівської міської, Астейської, Великобактянської, Великоберезької, Дийдівської, Кідьошської, Мочолівської, Мужіївської та Яношівської сільських рад об’єднає 37 тис. жителів у 12-ти населених пунктах. Площа громади становитиме 19,7 тис. га.

Структура бюджету такої громади не надто відрізнятиметься від нинішнього бюджету Берегова, яке є містом обласного значення, і вже понад 3 роки відчуває переваги бюджетної децентралізації. Проте, така велика кількість населених пунктів, які проявляють бажання об’єднатися з Береговом, матимуть значний вплив на обсяги як дохідної, так і видаткової частин бюджету. Найбільш вагомими змінами в дохідній частині будуть 60% надходжень з ПДФО, стягнених з жителів восьми сільських рад (15 млн. грн) та освітня субвенція на фінансування навчальних закладів зазначених сільських рад (23 млн. грн). 

Варто зазначити, що в умовах створення такої громади, за нашими підрахунками, у зв’язку зі зменшенням середнього значення надходжень ПДФО на одного жителя (відносно даного показника по місту Берегово), з бюджету ОТГ не направлятиметься реверсна дотація до державного бюджету, яка наразі йде з бюджету Берегова, проте і не надходитиме базова дотація до місцевого бюджету. Тобто, така об’єднана громада не буде донором, як Берегівська міська рада, але і не буде дотаційною.

Щодо одного з фінансових стимулів до створення ОТГ, інфраструктурної субвенції, то згідно формули, чисельність міського населення не впливає на обсяг субвенції, у 2017 році вона становила б 6,4 млн грн., – повідомили в Закарпатському РВ АМУ.

Проведений аналіз показав, що потенційна Берегівська міська об’єднана територіальна громада зможе не тільки в повній мірі забезпечити фінансування всіх соціальних об’єктів, які сьогодні є в 12-ти населених пунктах, а й значно збільшити бюджет розвитку громади, а отже, має всі перспективи для соціально-економічного процвітання.