Філолог розповіла про закарпатську говірку

Чим відрізняються діалекти, говори та говірки, розповідає доцентка кафедри української мови Ужгородського національного університету Ольга Пискач

Григорій Пирлік: Ужгородський університет розробляє карту говорів України, розкажіть про це докладніше?

Ольга Пискач: П’ятеро студентів факультету інформаційних технологій із патріотичних міркувань вирішили розробити інтерактивну карту говорів української мови. І ми, філологи, також підтримуємо хлопців в розробці цього проекту. Ця карта буде у вільному доступі в мережі Інтернет і кожен, хто заходитиме на сайт, зможе вносити слова, їх значення та населений пункт, в якому вживається.

Вікторія Єрмолаєва: Яке значення має цей проект?

Ольга Пискач: По-перше, щоб зберегти говори, адже велика кількість слів вже архаїзується. По-друге, привернути увагу до Закарпаття, як до регіону. Часто в інтернеті можна натрапити на словнички закарпатського говору, але вони не репрезентують весь говір закарпатський. Там може бути говірка одного населеного пункту. Як кота називають на Закарпатті? Мацур, кут, кіт, мачка, куцур – по різним селам кота називають по-різному. І третє, з патріотичних міркувань.

Григорій Пирлік: Чим відрізняють говірки, говір і діалекти?

Ольга Пискач: Вся народна мова України поділяться на три наріччя. Наріччя – це найбільші діалектні угруповання. Південно-східне, південно-західне і поліське або північне. Вони діляться на 15 говорів. В південно-західному наріччі є закарпатський говір. Він цікавий тим, що є архаїчним говором, він зберігає багато прослов’янських рис, має багато запозичень з угорської мови і є найбільше диференційованим. Немає наразі словника закарпатської мови. Є лише рукописна картотека, яку уклав Микола Грицак, є словник «Говірки с. Сокирниці», нам треба більше словників. На території Закарпатської області є два говори: закарпатський і гуцульський. Останній не менш колоритний, архаїчний говір. Він розташований за річкою Шопуркою на Схід. Говори схожі, але багато відмінностей на рівні фонетики.

Вікторія Єрмолаєва: Чи володіють мешканці сіл Закарпаття літературною мовою?

Ольга Пискач: Ми щасливі, що маємо літературну українську мову, яка нас консолідує. Жителі Закарпаття добре розуміють українську літературну мову. Слов’янські мови ми легко сприймаємо. Погано розуміють українську і російську лише мешканці в угорських селах. Я збираю закарпатські діалекти вже 30 років, і заглиблюючись, розумію, що багато ще не знаю.

Григорій Пирлік: Чи впливають на українську мови сусідніх країн?

Ольга Пискач: Найбільший вплив на закарпатську мову зробила угорська мова, особливо в побутовій, сільськогосподарській сферах. Є румунські запозичення, словакізмів менше.