Мережу підкорює гумористичний вірш "Про крумлі"

Мережу підкорює гумористичний вірш, який написав закарпатський письменник Михайло Чухрай, "Про крумлі".

У цій кумедній поезії автор розповів про те, як садив та копав картоплю. Написав і про нелегку боротьбу з жуками.

Не оминув увагою і процес збирання урожаю, як зараз дуже актуальний.

Краяни високо оцінили цей гумористичний вірш. Пропонуємо ознайомитися із цим закарпатським шедевром.

Про крумплі

Куповав на базарі лиш крумплі 
Я годами, як аристократ;
Не ростут они дома на клумбі,
А на полю їх люде садят.

Рукавы поверх локтю закочу,
Из мотыков на поле иду -
Крумплі сам посадити я хочу
Цілу сотину (дисять ряду).

Тяжко дала тота ся програма-
На руках насукав мозолі, 
Урус горб, як у того, з Нотр-Дама, 
Мав пуд ногтями кілу зимлі.

Но ото ище было начало-
Як копав перший раз, то лиш прів,
А як другий ся раз покопало,
То на сонцю на шкварьку згорів.

Айбо йсе невеликі ще мукы, 
Майстрашні были ще впереді –
Королабські полізли як жукы, 
То вже точно я бов у біді.

Раз обсіли малинькі, чиллині,
Листя грызли и вдинь й вночі; –
(Коли в хащи я бов на малині,
То подобні там видів корчі.)

Мокрі были и майка й гаті, 
Коли-м жминями в банку їх тряс,
А полізли старі, полосаті, 
То лиш «Рeгент» уд них мене спас.

Я ним фукав и зліва и зправа, 
Не шкодуючи лляв каждий ряд;
То їм было, ги шведу Полтава, 
Так, ги німцьови бов Сталінград.

Горі лабами впали на глину, 
Удлетіла у пекло душа;
Як тоты, што пушли в Палестину, 
Было й їм ся вернути у США.

Но вертатися не захотіли,
А богдай бы їм розум ся ссох!
Кидь голодні, та ліпше бы йзіли
Уд сусіда бурак вадь горох.

То ж, што я буду їсти – не кывай! 
Бо скарає тя моя рука –
Як паде альпініст из обрыва, 
Так и падала смирть на жука.

Хоть не пузно бы брати в октовбрі,
Доті годен пропасти муй труд –
Бо сусіди у мене сут добрі:
Коплют свої, тай мої зберут.

Тож в септембрі скосив костереву 
(Наросло йсе до шиї добро);
Став копати – та з радости реву:
Люде чисні! Из шора відро!

Сам лічив й жона раховала –
Урожай бы такий ся й не снив:
Так й є! Ні єдна не пропала! 
Точно тямлю, што тулько й садив.

Молодыми не брав у июлі –
Най ростут! Зараз кладу у міх 
И середні (такі, ги пасулі), 
И великі (такі, ги оріх).

Маймалі тоже нaбук не мечу, 
(Было їх може 6, може 7), 
Їх цілыми у бловдери спечу, 
Буде пуст – то з олойом изім.

Вадь изварю цілыми в лупині,
Та накрышу салат «олів’є» 
(Буде йсе при великуй гостині, 
Бо пуд нього так файно ся п’є).

Вадь полуплю та зварю й потрощу, 
Може, кийзликы вчинит жона...
Приходіт! Крумпильками погощу 
(Кидь принeсете фляшку вина!)

А в яри я рішив, што досажу 
Ще єден, 11-й ряд –
И собі назбираю хоть мажу, 
И вдавляться жукы з Колорад!