Закарпатська журналістка, сюжет якої збурив громадськість, прокоментувала свій вчинок

В ефірі закарпатського телеканалу “Сіріус” вийшов сюжет про проблему діяльності таксистів без ліцензій, який викликав резонанс у соцмережі Фейсбук і неоднозначні висловлювання на адресу телекомпанії та авторки сюжету Діани Фуско, повідомляє регіональний представник ІМІ в області.

За інформацією представника ІМІ, із дискусій під постами можна зрозуміти, що деякі коментатори категорично обурювалися, що під час зйомок сюжету працівники Укртрансбезпеки виписали штраф таксистові за відсутність дозвільних документів. Водночас водія таксі, якому в підсумку виписали штраф, журналісти викликали в одній із служб та вказали їхати саме до місця, де інспектори разом із поліцією здійснювали рейд.

У підсумку після виходу сюжету на адресу журналістки з боку окремих коментаторів посипалися образи та неоднозначні натяки. Зокрема, один із користувачів ФБ навіть виклав на своїй сторінці аудіозапис телефонної розмови з кореспонденткою. Згодом пост із записом розмови був видалений цим же користувачем.

У коментарі представнику ІМІ Діана Фуско розповіла, що після виходу сюжету вона отримала багато негативних відгуків.

“Різні люди телефонували мені, не називали своїх імен, представлялися громадянами країни. Писали мені і в приват. Звичайно, це можна розцінювати як тиск. Вони хотіли, щоби я сказала, що зробила неправильно. Мені, як людині, шкода таксиста в тій конкретній ситуації, але як журналіст я своєї провини не бачу”, – розповіла журналістка.

За її словами, періодичні дзвінки від невідомих чи повідомлення у приват надходять їй і досі, однак вона наразі до поліції не зверталася.

“Коли я йшла робити цей матеріал, то я розуміла, що може бути й негатив, – зазначила Діана Фуско. – Але я виконувала свою роботу, ми долучилися до рейду Укртрансбезпеки. Ми хотіли внутрішньо все побачити. Я викликала таксі через службу, я не знала, чи ця людина прийде з ліцензією, чи без”.

Також журналістка додала, що після виходу сюжету їй у приват надходили і позитивні відгуки. Вона зазначила, що програма “Тривожний виклик” і надалі буде в ефірі. “Будь-яка тема для нас відкрита, люди можуть до нас звертатися, ми будемо робити журналістські розслідування. Ми всіх хочемо вислухати. Програма буде”, – резюмувала Діана Фуско.

Ведучий проекту “Тривожний виклик” на телеканалі “Сіріус” Віталій Глагола також звернув увагу на цькування колеги та погрози.

“Після виходу матеріалу в ефір таксисти, що звикли працювати нелегально, почали цькування Діани у соцмережах та телефонувати із погрозами. Хочу звернути увагу, що журналістка нікого не підставляла. Таксист, що показаний у сюжеті, свідомо йшов на порушення закону та уникнення сплати податків, коли йшов працювати водієм”, – написав у Фейсбуці 24 січня Віталій Глагола.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зауважує, що погрози на адресу журналістки передбачають відповідальність аж до позбавлення волі до трьох років.

“Це кримінальне правопорушення, передбачене стаття 345-1 Кримінального кодексу України, і передбачає відповідальність за вчинення погрози журналісту аж до позбавлення волі до трьох років. При цьому судова практика за цією статтею показує, що слідчий під час досудового слідства має оцінити реальну можливість реалізувати погрози з боку підозрюваного у злочині. За відсутністю реальної можливості у вчиненні насильства проти журналіста слідчі закривають справу за відсутністю складу кримінального правопорушення”, – зазначив юрист.

Також Алі Сафаров звернув увагу, що викладення на широкий загал аудіозапису телефонної розмови з журналістом може містити ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 163 Кримінального кодексу.

Довідково. “Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер

1. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, – караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або щодо державних чи громадських діячів, журналіста, або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, – караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років”.