Згадали подвиг жителів Червеньова

Далекий 1944 рік… Кінець літа. Вночі на околиці села Червеньово зупиняються вантажівки, з яких виходять замучені голодом, хворобами, постійними тривогами незнайомці.

А що ж попереду у 186 дітей віком від 5 до 15 років та двох дорослих виховательок, вивезених німцями з білоруських сіл Новоєльня та Дятлова? А попереду доброзичливі і привітні жителі села Червеньово, які обігріють, нагодують, вилікують і прихистять діток, як і повинен вчинити кожен християнин.

Одним з організаторів порятунку дітей був протоієрей Іоан Карбованець – тодішній настоятель Свято-Василівського храму села Червеньово Мукачево-Ужгородської православної єпархії.

Днями в Червенівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів, вчителі організували конференцію «Діти Червеньова». В ній прийняли участь: протоієрей Василій Гангур – настоятель Свято-Василівського храму села Червеньово Мукачево-Ужгородської православної єпархії, протоієрей Віктор Мальованик – служитель Свято-Преображенського храму Домбоківського православного жіночого монастиря, архімандрит Митрофан Шимон – настоятель Свято-Покровського чоловічого монастиря в селі Руське, в.о. голови Мукачівської РДА Андрій Андрійович Данканич, депутат районної ради Георгій Андрійович Горват, голова Зняцівської сільської ради Діана Василівна Сирохман, жителі села, які добре пам’ятають ті події – Омелян Юрійович Курта, Магдалина Юріївна Курта, вчителі школи.

Основний висновок, який зробили на конференції, такий, – що жителі села вчинили подвиг, на який їх спонукав духовний пастир о. Іоан, адже червенівці ризикували життям і свободою, тому що угорська влада за перебування чужинців в оселі наказувала дуже строго.

На згадку про ті далекі події, за сприяння районного депутата Г.А. Горвата на Свято-Василівському храмі була встановлена пам’ятна дошка.