Важливі для держави питання повинні приймати самі громадяни

На жаль, в Україні інституції влади повністю перейняли на себе функції вирішення глобальних для країни питань. Все приймається постановами уряду, рішеннями парламенту чи указами президента. І повністю ігнорується думка самого народу. Логічно було б відновити референдуми з глобальних для держави питань.

Проведення загальнонаціональних референдумів – усталена практика в демократичному суспільстві. Всі доленосні рішення внутрішньої і зовнішньої політики повинні вирішуватися тільки на загальнонаціональному референдумі.

В Україні вже є досвід проведення референдумів:

1991 рік – референдум щодо підтвердження Акту проголошення незалежності України, коли проголосувало «за» незалежність 28,8 млн осіб (90% від всіх голосуючих);

2000 рік – референдум про дострокове припинення повноважень ВР, обмеження депутатської недоторканності, скорочення чисельності ВР до 300 депутатів, про створення двопалатного парламенту. На жаль, другий референдум не був реалізований, так як у Верховній Раді не знайшлося 300 голосів для затвердження результатів референдуму, хоча всі пункти отримали підтримку більшості.

Для реалізації багатьох новацій, для перезавантаження всіх сфер життя суспільства і економіки, Україні потрібен Новий суспільний договір. Його положення повинні бути закріплені в новій, Народній Конституції України.

Як ми розповідали, народний депутат України, лідер партії «Основа», Сергій Тарута є співавтором законопроекту №3781 «Про процедуру підготовки нової Конституції України».

«Ми з рядом вчених – кращих експертів в сфері конституційного права вже розробили і зареєстрували в Раді законопроект №3781, який визначає процедуру підготовки проекту нової Конституції України. Розробляти її мають Конституційні Збори з представниками від усіх територіальних громад і моральні авторитети держави. Розроблений проект повинен пройти всенародне обговорення, після чого повинен бути прийнятий на всеукраїнському референдумі. Тільки всенародно прийнята Конституція, в основі якої лежить новий суспільний договір, може стати фундаментом держави Україна і повернути втрачені країною за минулі роки позиції. Народна Конституція повинна чітко розмежовувати функції гілок влади. І в ній повинно бути чітко прописано, за що відповідає президент, а що йому не дозволено робити», – заявив Сергій Тарута.

З іншого боку, референдуми повинні бути логічними з точки зору законодавства. Ми пригадуємо, як Росія відбирала у нас Крим. Або, до прикладу, наразі на окупованих територіях проросійські окупаційні сили хочуть провести свої референдуми.

«Ідея референдуму (в ОРДЛО) не відповідає Мінським угодам і нашій Конституції, тому це тільки ускладнить ситуацію, це буде легітимізація бойовиків, які захопили 2,8 млн осіб на окупованій території. Європа і США будуть проти, нам теж потрібно бути послідовними», – заявив про запланований бойовиками референдум Сергій Тарута.

Хто повинен обирати місцеву владу, суддів та керівників правоохоронних органів

У 2016 році в Україні стартувала судова реформа. У ній є системні недоліки:

По-перше, процедура оновлення Верховного Суду вигідна Президенту. Механізм зовні прозорий, однак, в реальності, до КС могли пройти судді, надали певні «гарантії» своїм патронам. Президент зміг посилити власний вплив на судову систему, оскільки процедура призначення, нюанси відбору часто вирішувалися неформально, і слово Банкової було визначальним. Також принципи формування Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів підсилюють роль Президента, що може означати збереження «телефонного права».
По-друге. Україна відклала ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Ратифікація дозволила б провести ефективне розслідування конкретних випадків порушення міжнародного гуманітарного права під час війни в Україні. Відкладання ратифікації – нічим невиправданий крок, тому що сьогодні є проблеми в захисті прав людини, пов’язані з порушеннями на Сході.

По-третє. Не виписаний як слід статус прокуратури. Всі Президенти України намагалися використовувати прокуратуру як каральний орган проти своїх політичних опонентів. Зараз простежується спроба Президента зберігати прокуратуру в орбіті свого впливу.

По-четверте. Ще один прояв залежності суддівського корпусу від Президента – це те, що, хоча, Вища рада правосуддя призначає суддів, але посвідчення їм підписує Президент.
Тому призначення місцевих суддів на місцях – в громадах, може вгамувати прагнення наших Президентів управляти судами. Адже слухняний суд – це вже не суд. В Європі такий метод формування суддівського корпусу використовує Швейцарія. Крім Швейцарії, практика обрання суддів застосовується в США і Японії.

Інститут губернаторів

Вже цілком очевидно, що нам потрібно відійти від практики призначення «губернаторів» Президентом. Адже призначені голови ОДА не тільки виконують функції «смотрящих», але й діють в інтересах Президента, а не громад.

«Я вважаю, що інститут губернаторства в його нинішньому вигляді треба скасувати. Партія «Основа» виступає за реальну децентралізацію, щоб всі повноваження з управління регіоном і засоби на їх виконання залишалися у територіальних громад, а не випрошувати у київських чиновників. Аналогічно ми пропонуємо скоротити до 70% чиновників, що можливо завдяки широкомасштабному впровадженню електронних сервісів. Комп’ютеру не можна дати хабар», – заявив Сергій Тарута.

Раніше повідомлялось про мовне питання та позицію партії "Основа".