В.о. ректора МДУ Юрій Мигалина висловив свою думку сприводу системи освіти

Публікація, яка нещодавно була розміщена на офіційному сайті Мукачівського державного університету безперечно резонансна. Адже ставить під сумнів всю систему освіти Закарпаття, яка будувалась в краї довгі роки. Інтернет-видання "Панорама Мукачева" не могло оминути такої важливої для нашого краю проблеми, тому пропонуємо нашим читачам повну версію коментаря в.о. ректора МДУ Юрія Мигалини щодо кількості вузів і їх об’єднання в Закарпатській області:

"На сьогодні Закарпаття займає останнє місце в Україні з кількості студентів на 10 тис. населення (225). І це в той час, коли крім 4 державних закладів, в області є 28 філій, які діють в основному від столичних вузів. Може, професори  столичних вузів приїжджають читати лекції у філіях?  Аж ніяк. Філії не мають ні бази, ні кадрів. У 2009 році на Закарпатті силами обласної адміністрації було закрито 10 таких філій. І що найцікавіше – цього ніхто і не помітив, хіба що перестали поступати кошти вузам-організаторам  цих філій. Це і є профанація вищої школи.

Щодо кількості вузів у державі.  Чи можна порівнювати Київську політехніку або КНУ ім. Т.Г.Шевченка, які мають комплекси приміщень, спеціально побудованих для вищої школи, із вузами областей, де багато приміщень пристосовано під навчальні корпуси? Можна. Адже саме ці вузи в обласних центрах забезпечували високий рівень підготовки фахівців. На їх створення пішли роки. Вони виконували і виконують свою роль,  закривати чи об’єднувати такі вузи, як мінімум, нерозумно. У цих навчальних закладах працюють доктори наук, професори, які захищали свої докторські роботи в тих же Вчених радах, що і професори КНУ ім. Шевченка та Київської політехніки. Ніхто не заперечує, що в державі є провідні вузи, але нехай вони стануть основними методичними центрами з реорганізації вищої школи. Поки що цього не спостерігається. Посилання на інші Європейські країни, де менша кількість університетів, це – не продуманий та невиважений підхід до вирішення  проблеми в освітній галузі. Одна справа Кембридж чи Сорбонна і зовсім інше – вузи невеликих університетських містечок. Європейські університети мають спеціально побудовані приміщення на 20-40 тисяч студентів, їм  і не потрібна значна кількість університетів. У нас цього немає. Зазначимо, небагата Іспанія знайшла можливість створити чудовий університет навіть на острові Тенериф (група Канарських островів). В Україні потрібно покращувати ті університети, які вже зарекомендували себе, а не створювати нікому не потрібні філії і вважати їх вищими навчальними закладами.

Дехто з наших «великих реформаторів освіти» готовий закривати чи то об’єднувати вузи. Та перед тим, як щось закривати, погляньмо назад, а що ми створили після того, як все позакривали і понищили за останні 20 років? Після тих «реформ» ми не маємо на сьогодні повноцінної середньої освіти, на слабкому рівні середня спеціальна освіта, майже відсутня профтехосвіта. Чи не час взятися за реформування вищої освіти? Так, і чим швидше. Для цього достатньо тільки однієї постанови  Кабміну щодо  закриття філій і спрямувати усі зусилля на покращення роботи вузів, які мають належну матеріальну базу і кадровий склад.

У Мукачівському державному університеті ми пройшли етап об’єднання технологічного і гуманітарно-педагогічного інститутів. Причому Мукачівський технологічний інститут був державної форми власності, гуманітарно-педагогічний – комунальної.  Знадобилось 2 роки для стабілізації ситуації в створеному університеті і налагодження роботи. Так, ми створили хороший університет, але дуже дорогою ціною. Вважаємо, що об’єднувати  можна вузи одного рівня і однієї ідеології. До речі, у сусідній із Закарпаттям Угорщині років 10 тому була спроба об’єднання вузів. Вона закінчилась нічим.  То для чого повторювати чужі помилки?

І накінець.  Якщо в Україні 800 тисяч місць ліцензованого обсягу, включаючи філії, то очевидно філії потрібно закрити. 380 тисяч дітей, які закінчують середню школу в цьому році і кілька десятків тисяч, які закінчили школу в минулі роки, можуть бути прийняті у вузи без тестування і вступних іспитів. Прийняти всіх! А протягом першого року навчання визначити, хто може вчитись у вузі, а хто не може.

Державі не потрібно б витрачати мільйони на проведення сумнівного тестування, залучати масу людей до вступної кампанії, а величезні кошти і людський ресурс спрямувати на потрібні справи. Вища освіта  потребує реформ і негайних, на що сподіваємося ми та мешканці Закарпаття", - відзначив Юрій Мигалина.