Додайте нас до своїх пріоритетних джерел
Попри ізоляцію та щоденні випробування, родина не полишає рідну полонину.
У високогір’ї Карпат, неподалік підніжжя Говерли, триває побут, майже не торкнутий цивілізацією. На віддаленій полонині гуцулка Марія разом із маленькою донькою Настею щодня долають суворі виклики гірського життя.
ВІДЕО ДНЯБез жодних комунікацій та електроенергії жінка самотужки утримує отару з дев’яти корів і виготовляє автентичний карпатський сир, розповів у своєму відео мандрівник і натураліст Василь Сарана.
РекламаЯк сім’я живе серед Карпат
За спостереженнями мандрівника, побутові умови на високогір’ї надзвичайно суворі, а щоденна праця господинь вимагає колосальних зусиль. Ранок Марії починається вдосвіта з розпалювання дров’яної печі, адже для догляду за худобою та хатніх справ потрібні десятки літрів окропу.
Основне джерело існування сім’ї — давнє ремесло сироваріння. Щодня ґаздиня переробляє великі об’єми свіжого молока, вимішуючи сирну масу у величезних чанах безпосередньо над відкритим вогнем.
Молодша донька Настя активно допомагає матері по господарству, поступово засвоюючи тонкощі традиційного промислу. Раніше цим шляхом пройшов і її старший брат, який також виріс серед карпатських полонин.
Життя на високогір’ї ускладнюється не лише відсутністю елементарних зручностей. Полонина межує із густими заповідними масивами, де часто блукають дикі звірі — вовки та ведмеді, що створює постійну загрозу для худоби та людей. Відсутність струму додатково ускладнює зберігання виготовленої продукції та виконання базових побутових завдань.
Василь Сарана не приховує свого захоплення витривалістю гуцулок, підкреслюючи, що весь цей побут тримається виключно на важкій щоденній жіночій праці, а самостійне проживання серед суворих гір є справжнім щоденним подвигом.
Раніше видання розповідало, що подружжя купило закинуте село, де ніхто не жив 50 років.