"Я увесь цей час знаходжусь в поїздках", – лідер гурту "Без обмежень" розповів про війну та музику
15 квітня в Палаці культури та мистецтв, що в Мукачеві, відбувся благодійний онлайн-концерт, де кожен охочий мав змогу долучитися до доброї справи – перерахувати кошти на рахунок 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, отримувач якої військова частина А1556.
На онлайн концерті виступали відомі артисти Закарпаття та України загалом. І мені вдалось поспілкуватись з лідером рок-гурту "Без Обмежень", уродженцем Мукачева – Сергієм Танчинцем.
– Як Ви зрозуміли, що музика – це те, з чим ви нерозлучні?
– Мені дуже сподобалося декілька пісень, нині покійного blues men Gary Moore, мені захотілося зіграти соло на гітарі, і тоді я попросив своїх батьків гітару на день народження, мені на 11 років подарували гітару. І від того моменту я зрозумів, що буду музикантом.
– Яку школу Ви відвідували?
– 20-ту, на вулиці Пушкіна.
– Який був Ваш улюблений шкільний предмет і чому?
– Музика і трудове навчання. Бо вів в нас Олександр Олександрович і ми всі його любили.
– Чи було в Вас шкільне кохання?
– В першому класі мені подобалася Світлана Хома.
– Чи було в Вас місце в дитинстві, куди ви ходили, проводили вільний час?
–Я здебільшого проводив свій вільний час, там де й жив – в мікрорайоні Росвигово.
– Після школи куди Ви пішли навчатись і на кого?
– Я пішов навчатись в ПТУ №3 на телемайстра, закінчивши ПТУ пішов вчитись в ліцей (4 курс) на організатора виробництва радіоелектронної апаратури.
– Пам’ятаю Ваш виступ на "Х-факторі". Які в Вас були думки до і після виступу?
– До – було хвилювання, тому що всі артисти, тим більше до конкурсу, хвилюються, а після ми тішились, бо класно виступили.
– В чому Ваш успіх? Як вважаєте?
– У відвертості скоріше за все. Ми пишемо відверто свої пісні, нічого не вигадуємо, у нас нема кон’юнктури, ми не підлаштовуємось під інші музичні бачення, настрої. Ми просто робимо те, що нам хочеться робити, і пишемо щиро свою музику і виконуємо цю музику на концертах максимально щиро, а люди завжди бачать щирість або фальш. В нас вони бачать щирість і їм це подобається, тому, можливо, вони люблять групу "Без обмежень".
– Як хлопець з міста Мукачево опинився на шоу "Танці з зірками"?
– Так, це дивна історія. Якось запропонував Володя Заведюк мені і моїм партнерам, співпродюсерам гурту "Без обмежень" – Олегу й Максу – участь в Танцях з зірками. Я був абсолютно категорично проти, тому що я не розумів, що таке танцювати, бо я востаннє танцював в дитсадку. Але потім ми поговорили, що попереду Олімпійський, а це корисний медіамайданчик, на якому можна підняти пізнаваність обличчя гурту, це було корисне з чисто прагматичної точки зору і я погодився побути 2-3 ефіри. Я думав, що покину шоу через те, що не вмію танцювати і я піду далі займатись рок-н-ролом. Але я розтанцювався і мені сподобалось. Після 1-2 ефіру я зрозумів, що це дуже крута штука і я захотів залишитись якомога довше. Вийшов я з танців не з 3, а з 11 ефіру. Я кайфанув максимально і якщо буде повернення і мені запропонують, то я обов’язково погоджусь ще раз.
– Як це було вилетіти за крок до перемоги?
– Було ясно, що я вже не тягну. Як би це дивно не звучало, але це шоу абсолютно справедливе і тут перемагає той, хто дійсно найкрутіше розвивається і досягає якихось цілей. Я вилітав з ефіру, де залишались Надія Мейхер, Сергій Мельник, Юля Саніна і Санта.
– Вночі 24 лютого російська федерація почала повномасштабну війну проти України. Де Ви знаходилися в той момент?
– Я був готелі після концерту в місті Хмельницькому, ми були в турі на підтримку альбому "Вільні люди". Ми провели більше 20 концертів, а всього було заплановано 100 концертів. Я спав і мені в 4:40 зателефонувала дружина і сказала, що Київ бомблять. Спочатку подумав, що це жарт, але потім зрозумів, що це не так.
– В скількох містах Ви проводили благодійні концерти?
– В багатьох, міст 10 напевно.
– Які у Вас були емоції після концертів?
– Мене злить, що росіяни так підступно і віроломно б‘ють по мирним жителям, але я вірю, що перемога буде нашою.
– Чи змінила Вас війна?
– Я був таким, якщо жартома казати, респектабельним успішним музикантом, а тепер здебільшого водій. Я увесь цей час знаходжусь в поїздках між Мукачевом і Києвом, транспортую волонтерські вантажі і рок-зіркою себе не відчуваю, відчуваю себе як маленький гвинтик в механізмі, який працює на перемогу.
– Чи думали Ви, що росія нападе на Україну?
– Ні, в мене дружина за декілька днів до нападу питала "Так що ти думаєш: буде чи не буде?". Я був абсолютно впевнений, що не буде, бо це нелогічно, поведінка керівника цієї держави нелогічна.
– Як Ви ставитесь до тих людей, які вчиняли звірства в Бучі, Гостомелі, Охтирці?
– Вони заслуговують смерті і я впевнений, що смерть до них прийде від рук українських спецслужб. Або вони помруть під вогнем. Їх будуть знаходити і знищувати фізично, всіх тих, хто катував і вбивав українців.
– Дякую за розмову.
Нагадаємо, гурт "Без обмежень" презентував пісню про війну.