На "Гамору" до Лисичева завітав переможець "Голосу країни" Антон Копитін

У селі, де, за словами його голови, закінчується хліб і починається вода, сьогодні продовжувався фестиваль «Гамора-2015». На центральній площі Лисичева – ніде яблуку впасти, адже зібралося біля трьох тисяч людей. Сюди з’їхалися з усіх куточків району, області та з інших регіонів бажаючі відчути атмосферу цього унікального свята народних традицій, місцевого колориту, унікальності краю, яке вшановує непросту професію справжніх чоловіків – ковальство.

Усі учасники фестивалю, керівництво району та гості з області вирушили в обід колоною до самої кузні. Дорогою їх гостинно запрошували місцеві жителі до накритих столів, встановлених прямо на узбіччі. Вже перед самою кузнею гостей зустрічали хлібом-сіллю господарі фесту, - стверджує прес-служба Іршавської РДА.

Першим зі сцени привітав присутніх зі святом сільський голова с. Лисичово Ярослав Пальок. Він подякував Іршавській райдержадміністрації та Іршавській районній раді за організацію свята, а також висловив вдячність і всім, хто долучився ті підтримав проведення фестивалю. Разом з тим, Ярослав Васильович згадав про те, що болить кожного з нас – про неоголошену війну, яка триває на сході України. Він запропонував хвилиною мовчання вшанувати пам’ять захисників, які загинули в бойових діях.

Т.в.о. голови райдержадміністрації Віктор Симканинець, вітаючи всіх зі святом, наголосив, що в представлених тут ковальському мистецтві, лозоплетінні, вишивці, гончарстві ми ідентифікуємо себе як справжню українську націю. І ми зобов’язані цінувати, зберігати й примножувати славні традиції наших предків.

Заступник голови райради Петро Добромільський у своєму зверненні зауважив, що такий фестиваль допомагає зберігати унікальність краю, де зароджувалась прекрасна ковальська справа. Петро Петрович побажав присутнім гарного настрою, достатку в сім’ях та процвітання славному краю.

З вітальним словом виступив також заступник начальника управління культури Закарпатської ОДА Іван Канюка. Він привітав всіх, зауваживши, що громаді Іршавщини неабияк поталанило: предки залишили їй унікальну пам’ятку – водяну кузню, яка збережена до сьогодні. Голова районної організації спілки ковалів Іршавщини Віктор Петровцій доповнив, що завдяки фестивалю про мальовниче село Лисичово знають далеко за межами області. Віктор Михайлович наголосив, що кожного року під час фестивалю ковалі спільно виготовляють символ, який тут і залишається. Цьогоріч, виходячи із ситуації в державі, було вирішено викувати дуже непросту роботу під назвою «Світло», яка символізуватиме прагнення нашого народу до миру та світлого майбутнього. Це – вуличний ліхтар висотою три з половиною метри, який буде встановлено в центрі Лисичева.

Далі бажаючі могли спостерігати за процесом роботи кузні. Ковалі продемонстрували, як велетенський молот вагою 150 кг під впливом обертального руху колеса, яке приводить в дію вода, виковує розпечений метал. «Під час одного обороту колеса молот вибиває 18 ударів. Якщо колесо працює на повну потужність – набирає до 200 обертів за хвилину», - пояснили майстри.

Настрій гостям піднімали фольклорні колективи Іршавщини, у виконанні яких прозвучало багато народних пісень та було продемонстровано закарпатські танці.

Ковалі з власної ініціативи виготовили декілька ножів ручної роботи, які виставили на аукціон. Виручені від продажу своїх робіт гроші автори вирішили передати нашим захисникам в АТО. Також бажаючі допомогти нашим воїнам, які захищають Батьківщину, могли долучитися до благородної справи, вкинувши кошти у встановлену скриню.

Насичена програма, незабутні виступи народних колективів, надзвичайно позитивна атмосфера – все це надовго запам’ятається гостям свята. А під вечір всіх присутніх очікував приємний сюрприз – виступ переможця «Голосу країни» Антона Копитіна, якого, як він сам зізнався, зачарувала краса Срібної Землі та розчулив теплий прийом закарпатців. «Незважаючи на те, що я втратив свій дім в рідному Донецьку, тут я відчуваю себе як вдома», - зізнався Антон. Перед виконанням пісні «Два кольори», він побажав всім затишку в оселях і тільки любові, без журби.