Мистецтво, освячене любов’ю
Коли кілька років тому виникла нагальна потреба замовити до ювілею портрет дорогої нам людини, то знаючі фахівці порадили звернутися за допомогою до заслуженої художниці України Наталії Сіми-Павлишин з Ужгорода.
Відтоді мальована копія, що на всі 100 відповідає оригіналу героїні портрету, висить у нашої родички на найпочеснішому місці і щоразу викликає захоплення й компліменти нових гостей завжди привітної господині. Відтоді уважно слідкую за оригінальною творчістю заслуженої художниці, яка, попри визнання і авторитет у мистецьких колах, наполегливо продовжує шукати себе у малярстві і малярство у собі. Наталія Юріївна переконана, що кожна робота художника – це автопортрет її автора, а він повинен бути впізнаваним і виразним, щоб спонукати глядача до роздумів і осмислення дійсності.
Наталія Сіма народилася у роботящій родині у селі Дзвінковому на Берегівщині хоч батьки походять із хустської Ізи та мукачівської Горонди. Батько Юрій був майстром на всі руки, або, як казали поважно місцеві, «езермештер». Це у повній мірі передалося і доньці, яку з дитинства вабило малювання. Отож її життєва дорога привела в Ужгородське училище прикладного мистецтва. Вже по закінченні якого на одній із мистецьких вечірок познайомилася з молодим колегою Володимиром Павлишином. А невдовзі до її короткого і казково-загадкового прізвища Сіма додалося Павлишин. Нині у їх малярській родині, де і батьки, і діти пов’язали свою долю із мистецтвом, аж два заслужені художники України – мама Наталія та батько Володимир. Проте кожен іде своїм шляхом, не нав’язуючи свої погляди іншим, а всі разом творять яскраву поліфонію на полотні, щоразу приємно дивуючи глядачів.
Пошук себе привів Наталію Сіму разом із колегою по пензлю Олександром Мондичем десятиліття тому аж на «дах світу» – у загадково-містичний Тибет, де низько пече сонце, а засніжені сліпучо-білі гори торкаються небес. Майже місячне знайомство з унікальною тибетською культурою, таємницями буддистських храмів і священних місць перевернули світогляд, змусили по-новому дивитися на світ.Участь у експедиції Непал-Тибет навесні 2009 року, здійснення кори або обходу навколо священної гори Кайлас стало для подорожуючих до місця сили на планеті Земля своєрідною перемогою над обставинами і самими собою. У 2011 році Наталія Сіма разом із духовним «гуру» Олександром Мондичем влаштували мальований звіт про подорож до Тибету в Ужгороді і видали каталог виставки під назвою «Дороги, які нас вибирають».
Наприкінці цьогорічного вересня у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту Наталія Сіма-Павлишин з успіхом презентувала богемній публіці чергову персональну виставку із філософською назвою «Настрій... осені?» Велелюдний вернісаж засвідчив чіткий аналіз часу авторкою, її особливе відчуття кольору та тонку гармонію полотен, на чому особливо наголошували колеги-митці.
Нинішнього року у Києві побачив світ альбом живопису, графіки та скульптури українських художниць під промовистою назвою «Мрії та долі». Серед небагатьох представлених художниць XIX-XXI століть честь презентувати власне мистецтво випала і Наталії Сімі-Павлишин. Метою альбому було показати як у творах майстринь відобразилися їхні мрії та долі, а головне – час, у який їм випало жити і творити. Ось такою зі сторінок мистецького видання постає наша землячка, заслужена художниця України Наталія Сіма-Павлишин – неординарна людина своєї доби, представниця свого покоління, чиє оригінальне мистецтво освячене любов’ю до людей і прекрасного.