Видобуток солі на Закарпатті забезпечить 100% потреб України вже у 2025 році
На території Закарпаття сіль видобували здавна, а будувати справжні шахти взялися наприкінці 18 століття за часів Австрійської імперії.
За радянських часів на території селища Солотвино розпочався промисловий видобуток солі, а згодом там відкрили підземне алергологічне відділення.
Але у 2007 році Солотвинські шахти почало підтоплювати. Тоді там утворились великі карстові провалля — вода потроху розчиняла гірські породи під поверхнею, а під будинками місцевих жителів утворювалися величезні пустоти.
Відтоді шахти не працювали, а в 2010 році невеличке селище, до якого десятиліттями з’їжджалися сотні тисяч людей, отримало статус зони надзвичайної ситуації державного рівня.
За останні кілька десятків років ландшафт Солотвина сильно змінився: на місці проваль утворилися глибокі солоні озера. У серпні 2023 року в Закарпатській обласній раді повідомили, що в Солотвині налічується 140 ділянок розвитку карстових проваль.
Практично одночасно із цим спочатку місцева влада, а потім і президент Зеленський заявили, що Закарпаття зможе забезпечити українців сіллю.
Як прогнозує в коментарі ВВС Україна голова Закарпатської ОВА Віктор Микита, у найближчі рік-два область зможе забезпечити 100% потреб усієї України в технічній та харчовій солі.
Він каже, що пів року тому на Закарпатті видобули першу технічну сіль з абсолютно нового родовища — Тереблянського. Крім того, тут сподіваються наростити потужності видобутку та відновити колишню славу, яку ще донедавна приносило Солотвинське сольове родовище та оздоровчі курорти, пов’язані з ним.
«Головне, не повторити помилок. За радянських часів видобуток відбувався занадто великими темпами, тепер ми знаємо до чого це може призвести», — розповів Віктор Микита.
Нині у Солотвині, розповів він, роботу знайшли колишні співробітники «Артемсолі», які працюють цілими сім’ями.
А за сорок кілометрів від Солотвина активно розробляють Тереблянське родовище. Спершу на ділянці вирили котлован, згодом під кутом у 40 градусів розробили шахтопровід і вийшли на породу солі, яка залягає тут на глибині 70 метрів. Чим глибше в землю, тим чистішою і якіснішою є сіль.
Зараз видобуте можна використовувати виключно в технічних цілях, у цій солі багато глини та інших домішок.
Сіль видобувають за допомогою спеціального технічного засобу, — ніби комбайн, який заходить в цей тунель. Попереду в нього є устаткування, яке бурить цю сіль і перекидає її на конвеєрну стрічку, а вона, в свою чергу, вже витягує сіль на поверхню землі, пояснює голова Закарпатської ОВА, і запевняє:
«Найскладніший процес уже відбувся: засипання ґрунту, бетонування і так далі. Зараз відбувся запуск цього комбайну, і коли він вже зайде в породу солі, він буде робити такий тунель, який не буде засипатися. Сіль кристалізована, вона добре тримає стіни».
Родовище розробляє ТОВ «Катіон Інвест». Її директор Сергій Кондратьєв у розмові з ВВС Україна розповів, що наразі над видобутком закарпатської солі працює пів сотні працівників, хоча проєктний штат передбачає три сотні працівників. І там так само є працівники «Артемсолі».
«Усі вони — вузьконаправлені фахівці, багато з них з „Артемсолі“, вони все життя працювали там. Є такі, хто цілими родинами працює», — каже Сергій Кондратьєв.
Директор підприємства визнає, що якість солі, яку нині видобувають з Тереблянського родовища, поступається якістю солі з ДП «Артімсіль»:
«Наша тереблянська сіль в непереробленому вигляді підходить для технічних потреб, багато домішок, а відсоток натрію тут складає близько 90%, тоді як там 97-98%».
Кондратьєв каже, що Тереблянське родовище має великі поклади харчової солі, проте для її видобутку потрібен час. Якщо до покладів якісної харчової солі вдасться дійти за допомогою комбайну, її видобуток розпочнеться у другій половині 2024 року.
У Закарпатській ОВА сподіваються, що наприкінці 2024 року зможуть забезпечити 50% потреб України в харчовій солі типу «екстра». Віктор Микита сподівається, що в 2025 році Тереблянське родовище забезпечить 100% потреб України в солі як технічної, так і харчової.
«Запаси сягають близько 500 мільйонів тонн технічної солі і близько ста мільйонів тонн харчової. І об’єми, на скільки відомо на сьогодні, більші ніж в „Артемсіль“.
Він переконує: сіль на цьому родовищі можна розробляти «на десятиліття, на століття», і постачати її не лише на внутрішній ринок.
Але видобуток солі на Закарпатті та її подальший експорт, визнає влада, потребує вирішення низки логістичних питань, бо ж родовище віддалене від залізничних шляхів, а місцеві дороги не витримають великої кількості багатотонних вантажівок.
Якщо родовище запрацює на повну силу, існує ризик знищити вантажівками траси Мукачево-Рогатин і Київ-Чоп. Місцева влада хотіла домовитись з «Укрзалізницею» про прокладання окремої колії до родовища, але до реалізації задуму ще далеко.