Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Життя
  • Українців хочуть змусити реєструвати сімки і перевіряти IMEI смартфонів. Інакше – кримінал

Українців хочуть змусити реєструвати сімки і перевіряти IMEI смартфонів. Інакше – кримінал

Слуги народу планують влаштувати бій з тінню в частині мобільного зв’язку, а саме ― запровадити примусову реєстрацію абонентів мобільних операторів, блокувати «сірі» смартфони по IMEI-коду, і ввести кримінальну відповідальність за ввезення в Україну і продаж «сірих» смартфонів та навіть за зміну цих кодів.

«Економічна правда» опублікувала великий розбір майбутнього плану можновладців, що зафіксований, за даними видання, у трьох законопроєктах.

Над документами, пише ЕП, з квітня 2021 року, непублічно працюють члени парламентського комітету з питань цифрової трансформації на чолі з нардепом Олександром Федієнком.

Читайте також:
Заощадження і доходи українців перевірять

Планується, що сірі смарфони блокуватимуть по IMEI-коду, а за продаж таких гаджетів загрожує кримінальна відповідальність. Такий хід повинен збільшити надходження до держбюджету. А примусова реєстрація абонентів мобільних операторів – підвищити захист держави і самих абонентів.

Цікаво, що Міністерство цифрової трансформації категорично проти всіх трьох законопроєктів. До речі, ідеї, озвучені Слугами, не нові ― вперше блокувати «сірі» смартфони чиновники планували ще у 2009 році. І змусити українців реєструвати сім-карти планували ще у 2014-му.  

Що пропонують депутати

По-перше, для блокування сірих смартфонів депутати пропонують сворити локальні бази даних ІМЕІ і зобов’язати усіх операторів їх наповнювати та блокувати сірі пристрої. Це дозволить торгувати лиш тими пристроями, ІМЕІ яких наявні в Реєстрі ідентифікаторів зі статусом дозволеного до застосування в мережі.

Також вводиться тимчасовий дозвіл для використання смартфонів ― на два місяці до його реєстрації. Блокування «сірих» смартфонів пропонується розпочати з 1 січня 2023 року.

Також включено три нових типи злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність. До речі, карати за них можуть почати вже з 1 липня 2022 року. 

  • В статті 201-1 («Контрабанда»), поруч з лісоматеріалами з’явиться санкція «за переміщення в Україну поза митним контролем смартфонів і іншого обладнання з ІМЕІ-кодом». За перше таке порушення каратимуть штрафом на 34 тис. грн або позбавленням волі на строк до 3-х років. У випаду повторення — до 6 років.
  • Якщо хтось захоче змінити на телефоні ІМЕІ-код, на перший раз ― штраф у 17 тис. грн, повторне порушення — позбавлення волі до 2-х років.
  • За продаж підробленого або вкраденого телефону спершу штрафуватимуть на 8,5 тис. грн, а при повторному порушенні — саджатимуть на строк до 2-х років.

Примусова реєстрація абонентів передбачає обов’язкову ідентифікацію усіх користувачів смартфонів шляхом укладення відповідного договору. Неідентифікованих абонентів з 1 січня 2023 року оператори мають відключити. 

Чому Мінцифри проти

«Кінцеві користувачі не контролюють, як ввозиться кінцеве обладнання бізнесом. А законопроєктом фактично на громадян перекладається державне завдання щодо боротьби з такими правопорушеннями та правові наслідки у вигляді припинення надання послуг за неправомірні дії третіх осіб, які незаконно ввозять на територію України таке обладнання», – зазначають у Мінцифрі. Цифрові чиновники вважають, що кримінальна відповідальність за такі порушення ― це занадто. 

«Будь-які законодавчі ініціативи, які зачіпають приватність громадян, мають бути добре продуманими та обґрунтованими, інакше викликатимуть жорстку протидію суспільства і сприйматимуться як обмеження свобод та порушення прав користувачів», ― вважають у Мінцифрі.