Львів’яни розірвали ужгородську публіку

Львівський театр ім. М.Заньковецької бліц-гастролями на Закарпатті прикрасив останній вік-енд осені.

Зрештою, підзаголовок привезеної цього разу комедії «Блазні мимоволі…» цілком відповідає соціальним настроям, а значить аншлаг був забезпечений апріорі. «З життя бюджетної інтелігенції» у комічному стилі – втомлена політичними стресами, перманентними загрозами і економічним колапсом театральна публіка сподівалася на відгук зі сцени.

Заньківчани, до честі, не підвели! Прогнозований успіх соціальної комедії, густо приправленої не надто вишуканими, але «перченими» жартами, цілком передбачуваним, проте не менш від того смішним сюжетом – повною мірою залежав від щирого, значною мірою – бурлескного, виконання.

Безперечні анонсовані лідери сценічного колективу: гротескний Петро Бенюк, трагікомічний Януш Юхницький - цілком виправдали сподівання. І дещо насторожений неквапним реалістичним початком зал з кожною наступною хвилиною вибухав і сміхом, і оплесками, і зойками захвату і розуміння усього, що відбувалося на сцені.

Особливий респект ужгородській публіці: овації, влаштовані львів'янам після вистави, стали щирою вдячністю за кілька годин занурення у царство Мельпомени. Реакція ж артистів довела – прийом, влаштований в Ужгороді, вартував того, аби приїхати на край української землі з розповіддю про життя бюджетної інтелігенції, яку країна перетворила на блазнів…

Тетяна Вашаргелі