У області заговорили про об’єднання Мукачівської греко-католицької єпархії та Української греко-католицької церкви

6 вересня 2013 року в Ужгородській духовній академії, в 10-ту річницю з дня смерті преосвященного владики Івана Маргітича відбувся вечір його пам’яти. Цього року блаженної пам’яти єпископу Івану...

Захід розпочався панахидою у храмі Перенесення мощей блаженного Теодора Ромжі. Відкривав вечір хор ім. Августина Волошина співом «Молитви за Україну». З доповідями про життя та діяльність владики виступили: член інституту Історії церкви В.Бокотей, доктор історичних наук І.Паславський, кандидат економічних наук М.Маргітич, доктор богослов’я, декан Хустський В.Зейкан, парох села Боржавське о. Ю.Бровді, заслужений працівник культури України В.Гаюк, о. В.Носа, заслужений журналіст України О.Масляник, кандидат історичних наук В.Піпаш, декан Великоберезнянський о. В.Данилаш, декан Іршавський о. І.Костак, декан Великобичківський о. М.Копич, головний редактор газети «Нова Зоря» о. І.Пелехатий.

Кожен із учасників тепло й позитивно відзивався про владику Івана Маргітича. Зокрема, доповідачі відзначили, що преосвященний владика був щирою й відважною людиною, справжнім патріотом української держави. Варто також зауважити, що практично всі виступи зводилися до одного: існування Мукачівської греко-католицької єпархії окремо від Української греко-католицької церкви є неприроднім, шкодить єдности українського народу та сприяє сепаратизму на Закарпатті. Відтак на вечорі пам’яти було відкрито заманіфестовано бажання закарпатських греко-католиків до об’єднання в Українській греко-католицькій церкві.

На завершення було оголошено звернення вірян до проводу МГКЄ про початок беатифікаційного процесу Івана Маргітича.

Довідка: Владика Іван відомий тим, що прагнув об'єднання Мукачівської єпархії (Церкви свого права) та УГКЦ. За активну участь в житті свого краю він заслужив титул «народний єпископ».

Народився 4 лютого 1921 року у селі Велика Чингава (нині Боржавське) Виноградівського району в сім'ї хлібороба Антона Маргітича. У 1946 році закінчив Ужгородську духовну академію, і 18 серпня того ж року був висвячений на священика. Він ревно виконував священицькі обов’язки в Успенському храмі міста Рахів. Навчався в Хустській гімназії, брав активну участь у Пласті. У березні 1939 року прагнув іти на Красне поле захищати Хуст від гортіївської навали, однак юнака повернули додому. У 1941 році вступив до Ужгородської духовної семінарії. У наступному році був засуджений на 2 роки угорським військовим трибуналом за належність до українського національно-визвольного підпілля, яке ввійшло в історію як Ковнерівське. Звільнений за амністією. 18 серпня 1946 року, закінчивши семінарію, отримав ієрейські свячення від владики Теодора Ромжі. Був помічником пароха у Виноградові, потім адміністратором у Рахові. На початку лютого 1949 року у церкву під час служби зайшли нквдисти, забрали священика з собою, але потім відпустили, попередивши, що повинен негайно залишити Рахів. Тож І. Маргітич повертається на Виноградівщину і до 3 березня 1951 року, коли був заарештований, здійснює підпільні Богослужіння в різних селах. Засуджений на 25 років таборів, звільнений у вересні 1955 року за амністією. Надалі довгі десятиліття, працюючи вдень у колгоспі, вночі підпільно займався душпастирством. Через переслідування, на певний час був змушений залишити Закарпаття, куди повернувся в 1963 році. Після багатьох невдалих спроб примусити зрадити свою віру 5 березня 1951 року о. Івана було заарештовано та відправлено в табори Гулагу в місті Омськ (Росія). Там він перебував до 6 вересня 1955 року. Отець Іван був звільнений і повернувся на Батьківщину. Генеральна прокуратура реабілітувала його в січні 1992 року. Отець Іван Маргітич, виконуючи пастирську роботу в підпіллі, завжди підтримував зв'язки зі священиками і єпископами Мукачівської, Львівської та Івано-Франківської єпархій. У 80-х роках брав активну участь у боротьбі за легалізацію і реабілітацію греко-католицької церкви як член комітету її захисту. У 1987 році був учасником першої делегації УГКЦ (у Москві). 10 травня 1987 року у Львові єпископ Івано-Франківської єпархії Софрон Дмитерко уділив йому архієрейську хіротонію. Після легалізації греко-католицької церкви в 1989 році, владика Іван Маргітич як єпископ-помічник брав активну участь у відродженні греко-католицьких громад і парафій Мукачівської єпархії.

Помер владика Іван 7 вересня 2003 року при освяченні нового престолу у селі Пилипець Міжгірського району. Однак і нині він залишається вірним своїй церкві та народу.

Прес-служба Закарпатської обласної організації ВО «Свобода»