Триває скандал навколо історичної будівлі в центрі Ужгорода
Останній рік мешканці Ужгорода і Закарпаття, з подачі Ужгородського міського голови Віктора Погорєлова та міського депутата, приватного підприємця Івана Волошина, стали свідками великого процесу щодо проведення приватизації приміщень пам’ятки архітектури місцевого значення, готельно-ресторанного комплексу «Корона», що розташований на пл. Театральній, 5,7.
Пригадуються виступи міських депутатів, мера та інших, які вирішили з одного боку наповнити міський бюджет, а з іншого боку знайти інвестора, що вкладе велику суму в реставрацію історичної будівлі. За різними оцінками, Ужгородська мерія та її депутатський корпус за приміщення готельно-ресторанного комплексу «Корона» планували залучити до місцевого бюджету від 24 млн. (двадцять чотири мільйони) грн. до 46 млн. (сорок шість мільйонів) грн. Планували, до тих пір поки вели (та ведуть і до сьогодні) відкриту і приховану війну з ПП «Коруна» та Духовно-навчально-науковим комплексом Української Православної Церкви та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія – Карпатський університет імені Августина Волошина» (сьогоднішніми орендарем та суборендарем) вводячи в оману громаду міста. А коли справа дійшла до вирішення, усі попередні владні слова виявились пустопорожнім окозамилюванням широкої громадськості.
Наразі новітні «прихватизатори» оцінили готельно-ресторанний комплекс «Корона» (загальною площею 3 880 кв. м.) аж у 8, 065 млн. (вісім мільйонів шістдесят п’ять тисяч) грн., про що свідчить протокол № 1 засідання конкурсної комісії Ужгородської міської ради від 11 липня 2012 року. Так собі, як для своїх, то за 2078,60 (дві тисячі сімдесят вісім) грн. або 256,00 (двісті п’ятьдесят шість) доларів США за один метр квадратний. І це при тому, що мінімальна ціна приватизаційного метру квадратного в центрі міста складає не менше 1200 доларів США. Вражає … «утруска і усушка» афери на … не менш ніж 3,5 млн. (три з половиною) доларів США або майже на 30 млн. (тридцять мільйонів) грн., що не надійдуть до Ужгородського міського бюджету, у випадку проведення даної афери з приватизації.
Цікаві арифметика і вболівання Ужгородського міського голови Віктора Погорєлова і депутата міської ради, секретаря постійної комісії з питань майнової політики, власності та питань приватизації Івана Волошина, а разом і з ними і правлячої більшості Ужгородської міськради.
Не менш детективною проглядається і ситуація щодо формування самої конкурсної комісії з приватизації. Так у відповідності до рішення сесії Ужгородської міської ради від 09.12. 2011 року та протокольного доручення цієї ж сесії (що підтверджується свідченнями самих депутатів та стенограмою засідання) було ухвалено ввести до складу конкурсної комісії з приватизації від депутатського корпусу голів постійних комісій ради. Ухвалено, але чомусь не виконано. За дивних обставин, ігноруючи (а правильніше буде зазначити – фальсифікуючи) вище зазначене рішення сесії, 04 липня 2012 року Ужгородський міський голова Віктор Погорєлов видає розпорядження за № 196 «Про створення конкурсної комісії» з питань приватизації. І за дивних обставин до складу даної комісії не уведено жодного голову постійних комісій міська ради. Чи випадкова така забутькуватість голови та тих спеціалістів виконавчого комітету Ужгородської міської ради з даного питання? Важко у це повірити. А кого ж Віктор Погорєлов вводить до складу конкурсної комісії з приватизації здогадатись не важко, виключно представників свого апарату (Касперов О.П. – директор департаменту міського господарства (Голова комісії); Сабовчик Д.М. – заступник директора департаменту, начальник управління майном міста; Стегура М.М. – головний спеціаліст відділу оренди та приватизації майна і землі департаменту міського господарства; Гончар Т.В. – начальник відділу бухгалтерського обліку, головний бухгалтер департаменту міського господарства; Пекар В.П. – начальник юридичного відділу департаменту міського господарства; Каліновська О.Є. – головний спеціаліст управління архітектури і містобудування). І звичайно ж, «великого» борця із корупцією, вже відомого депутата Івана Волошина (під якого та тих осіб що стоять за ним, за достовірним даними, і готується вся ця, так звана, липова приватизація готельно-ресторанного комплексу «Корона»), та для замилювання очей – голову постійної комісії з питань майнової політики, власності та приватизації Ярослава Шафаря.
Василь Боровко