Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Життя
  • Кмітливі закарпатські господарники “піднімаються” на розсаді

Кмітливі закарпатські господарники “піднімаються” на розсаді

Значне подорожчання овочів змусило власників земельних ділянок та дач взятися за лопати та мотики й обробляти залишені останніми роками «сотини». Звісно, щоб засадити грядки помідорами, перцем,...

Значне подорожчання овочів змусило власників земельних ділянок та дач взятися за лопати та мотики й обробляти залишені останніми роками «сотини». Звісно, щоб засадити грядки помідорами, перцем, капустою та іншими овочами, необхідна розсада. Зазвичай навесні на мукачівському зеленому ринку селяни, як місцеві, так і з сусідньої Іршавщини, привозили на продаж чимало найрізноманітніших стебельцят овочів. І коштували вони копійки, отож дачникам та сільським ґаздам, які вирощують небагато овочів, було невигідно возитися із культивацією розсади у домашніх умовах. Та тільки не зараз, коли за одне стебло капусти просять гривню, а помідор та перцю – ще дорожче.

«Що не кажіть, а нині золотий дощ пролився на тих, хто вирощує розсаду на продаж, – резюмує мукачівець Іван Данилович, який має дачу на Поповій горі. – Коли ж то стебельце коштувало гривню? Та за такі гроші можна було придбати цілий десяток. Світ перевернувся до того, що на овочі ціни захмарні, та ще й розсади не докупишся».

І цей пенсіонер не один такий, хто нарікає на дорожнечу цього товару. Плюються і старенькі бабусі із довколишніх сіл, які звикли, щоб їхній «керт» родив овочі щедро. Невдоволені й інші городники, котрі десятиліттями купували розсаду на базарі, бо далеко не кожен ґазда має можливість закладати теплицю і вирощувати зелень.

А дійсно, як таке могло статися, що ці зелені стебельця стали справді «золотими»?

«Бо зараз на них дуже великий попит, – пояснює чоловік років 50 з Верхнього Коропця. – Кожен хоче якнайшвидше посадити город і поспішає придбати маленькі рослинки, а продавці й користуються цим моментом, бо необхідного товару немає в достатній кількості, от і накручують ціни. Ніхто не міг передбачити, що розсада буде така дорога».

«А я вже й не купуватиму її за такі гроші, – скаржиться пенсіонерка баба Ілона із Старого Давидкова. – Ще, кажуть, будуть і сильні дощі, навіть зі снігом, де гарантія, що тепер куплена розсада виживе й дасть урожай? Брати нині дорогу розсаду великий ризик».

«Низьких цін на рослини вже не буде, – заявляє продавчиня баба Гафія із Вільхівки, що на Іршавщині, розкладаючи товар купками. – Чи знаєте, що насіння подорожчало майже удвічі, а про торф, гній, мінеральні добрива вже й нічого не кажу. Та он у гірських селах за машину гною правлять по тисячу і більше гривень. При тотальній дорожнечі усього названого, без якого нічого не виросте, не може бути дешевою й розсада. Та й морока з цим неабияка. Щодня стоїш у тій теплиці скорченою в три погибелі, доглядаєш за сходами: прополюєш, поливаєш, пікіруєш кожну рослинку, працюєш не покладаючи рук, то щоб ще й зиску з цього не мати»?!

«Так, правду маєте, нелегка це праця, але цьогоріч, як ніколи раніше, виявилася дуже прибутковою, – зізнається ґаздиня Верона із Великих Ком'ят Виноградівського району. – За ці кілька днів, поки розсада дорога, я вже «відбила» вартість насіння, засобів захисту та добрив, тепер уже працюю на прибуток. І він обіцяє бути щедрим, це вже точно».

Задоволений тим, що рослини нині в ціні, і пан Юрій із Заріччя Іршавського району. «Шкодую, що під розсаду не використав ще одного парника, – бідкається чоловік, – а то заробив би значно більше, ніж за ранню капусту за весь весняний сезон. Хто посіяв більше розсади, той дуже виграв. Йому не потрібні жодні закордонні заробітки. Іспанія, Португалія, Чехія та Росія у нього нині в парниках».

Потирають руки і деякі кмітливі сільські бабусі, які зазвичай для економії грошей сіють розсаду у маленьких наспіх збитих із дощок парничках для власних потреб. Звичайно, що висівають насіння із запасом. Ось за ці додаткові стебла, що залишилися, вони тепер вторговують чимало грошей, окупивши всі свої витрати з надлишком.

«Не думайте, що овочі цього літа коштуватимуть дешевше, ніж минулого, – зауважує ще один житель «капустяної столиці» – Заріччя – Іван Васильович. – Якщо дорого коштує розсада, то не може дешевим бути врожай з неї».

Віталій Пумпинець