"Португальська дружина знає, що маю жінку в Україні": сповідь закарпатського заробітчанина

"Жити на дві країни надзвичайно складно. У кожного заробітчанина є коханка чи друга родина", – розповідає 47-річний Іван із Закарпаття. Прізвище просить не вказувати. Він 12 років тому виїхав на заробітки у Лісабон, столицю Португалії. Має там жінку і двох синів.

"Португальська дружина Інесса знає, що маю жінку в Україні. Живемо з нею у фіктивному шлюбі. Маю двох синів 7-річного Альберта та 3-річного Міхеля. Познайомились у кафе. Вона куховарила, я щовечора бігав до них їсти", – каже заробітчанин.

Іван працює будівельником, добре знає мову та має право на проживання у Португалії.

"Коли відчував, що можу зрадити жінці, просив її переїхати. Зібрав гроші, зняв житло. Та на виборах вона пройшла депутатом у райраду і вирішила не їхати. Маємо доньок: 22-річну Христю та 19-річну Марту. Все життя працював, щоб їх забезпечити. Востаннє був у лютому на весіллі старшої, – каже Іван. – Жінка вперше заговорила, щоб уже вертався. Я вдома просидів два тижні, а тоді скучив за синами. В Лісабоні скучаю за доньками".

"Пішов перед постом сповідатися. Священик заборонив ходити у церкву. Сказав, щоб спершу прийняв рішення, з ким із жінок залишуся. А я їх обох люблю. Українська дружина не стерпить португальської. Португальська теж ревнує, але купує донькам і жінці подарунки на всі свята. У двох товаришів з України є коханки в Португалії. А дехто просто платить за послуги проститутці", – зазначає закарпатець.