Індивідуальні права – основа демократії та європейського суспільства

Права людини у демократичному суспільстві – це завжди актуальне питання. Особливо в контексті їх дотримання. Україна активно декларує свої прагнення до руху цивілізованих держав, в яких права людини та загальнолюдські цінності – це основа суспільства.

Директор Мукачівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Костянтин Молнар у коментарі інтернет-виданню "PMG.ua" зазначив, що ці права діють незалежно від їх конституційно-правового закріплення і державних кордонів. Це рівність усіх людей перед законом, право на життя і тілесну недоторканність, повага людської гідності, свобода від довільного, незаконного арешту або затримання, свобода віри і совісті, право батьків на виховання дітей, право на опір гнобителям тощо.

Фахівець зазначив, що є три категорії індивідуальних прав, які захищаються законом. Індивідуальні права захищаються і відновлюються кримінальним, адміністративним та цивільним процесом.

Як зазначив Костянтин Молнар, серед кримінальних порушень індивідуальних прав найчастіше порушуються права людей на життя, здоров’я, безпеку та статеву недоторканість особи, право на власність (незаконне заволодіння чужим майном), посягання на трудові права особи.

Порушення адміністративних індивідуальних прав пов’язані зі спорами фізичних осіб з юридичними особами, а також з органами державної влади та місцевого самоврядування. Так, це безпідставні відмови у нарахування пільг, призначення пенсій, спори з енерго-газо-водо постачальними підприємствами, безпідставні відмови у виділенні земельних ділянок,відмови у наданні певних адміністративних послуг.

У той же час порушення цивільних прав – це здебільшого спори між фізичними особами про право власності на майно, розірвання шлюбу, розподіл майна, сплата аліментів та інші.

Костянтин Молнар звернув увагу на те, що до 2001 року Кримінальним Кодексом в редакції 1960 року, захист державного і колективного майна (ст. ст. 81-87 КК України) був відокремлений від блоку статей кримінального кодексу, спрямованих на захист індивідуального майна (ст. ст. 140-146 КК України). Сучасним кримінальним кодексом України немає розмежування між державним, колективним чи індивідуальним майном. Тому відповідальність настає за незаконне заволодіння чужим майном (ст. ст. 185-193 КК України). Тож державне, колективне чи індивідуальне майно перебувають у рівних позиціях щодо права.

Щодо функції захисту індивідуальних прав, то тут Костянтин Молнар звернув увагу на потребу кваліфікованих спеціалістів, які залучені державою для захисту індивідуальних прав: "Так, у 2013 році Україна взяла важливу європейську практику впровадження соціальної програми для оплати роботи адвоката, який захищає права осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення (малозабезпечені, особи з обмеженими можливостями, особи, до яких застосоване адміністративне затримання чи арешт, підозрювані у вчинені злочину, які затримані органами дізнання та слідства, ветерани війни та інші пільгові категорії, передбачені ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Завдяки підтримки європейських держав та Канади, ця державна програма безоплатної правової допомоги діє з 1 січня 2013 року. Тоді адвокати працювали лише у ніші кримінального законодавства і впродовж двох наступних років в Україні було зроблено чимало напрацювань у цьому напрямку. Як результат, отримавши певний досвід у забезпеченні громадян доступу до правосуддя, з 1 липня 2015 року запрацював державний проект безоплатної правової допомоги у ніші цивільних і адміністративних справах.

“Нашими європейськими та канадськими партнерами  було зроблено висновок, що за такий невеликий проміжок часу Україна настільки пішла вперед у розвитку структур безоплатної допомоги, що вже вони цікавляться нашим досвідом. Зокрема, нашим закордонним колегам цікавий досвід України у залученні до надання правової допомоги представників громадських організацій та молодих практикантів (йдеться про роботу так званих "юридичних клінік" і "ProBono"), – мовив Костянтин Молнар.

Та головне – це все-таки право обізнаність людей. Адже якщо будуть серед людей поширені знання про права, тим легше можна буде вирішити ті чи інші конфлікти та спори.

Матеріал підготовлено в межах проекту "Українська регіональна платформа громадських ініціатив" за фінансової підтримки Європейського Союзу в Україні.