Куди зникає «андезитова» спадщина Ужгорода?
В Ужгороді з року в рік знімають стару андезитову бруківку, змінюючи її на нову бетонну або ж на асфальтове покриття. Разом із цим цінним каменем, насправді, знімають і пласт історії та затишку нашого міста. До прикладу, у Євросоюзі, куди ми ніби рухаємося, бруківку бережуть на рівні архітектурних будівель. Підтвердженням є центральні частини Відня, Кошице, Будапешта та інших міст, яким обтесаний андезит уже сотні років надає особливого шарму. А що маємо нині в Ужгороді? Ряд запитань: куди дівається міська довговічна бруківка, де з’являється і де може з’явитися, і чому її стали інтенсивно знімати саме за каденції нинішнього міського голови Богдана Андріїва?
Варто згадати, що перший масштабний «бруківковий» скандал в Ужгороді виник ще за головування Віктора Погорєлова. Тодійшній мер у 2012 році примудрився наскладувати на парковці, яка належала його дружині, близько 360 кубометрів андезитового дорожнього покриття, вибраного з вулиці Швабської.
Принаймні цю цифру встигли зафіксувати правоохоронці, перед тим, як бруківка звідти зникла. Згодом частину цього каменю зафільмували у приватному обійсті сина пана Віктора - Андрія Погорєлова у мікрорайоні Червениця.
Тоді, окрім громадського осуду, ніхто жодної відповідальності за маніпуляції з міським майном не поніс…
Схоже, що нині історія повторюється. Щоправда у дещо іншому форматі. Близько трьох років тому значну частину бруківки було знято у рамках реконструкції вулиці Капушанської або Перемоги (стара назва). Ідеться про відрізок вулиці від магазину-складу «Беркут» до села Сторожниця.
Паралельно почалася реконструкція площі Шандора Петефі. Тут, щоправда, частину бруківки після ремонтних робіт перестелили. Іншу ж частину замінили сучасною об’ємною плиткою.
Також за каденції Богдана Андріїва у 2017 році кілька вантажівок андезитової бруківки було демонтовано з вулиці Одеської, про що свідчить відео, зняте журналістами телеканалу «Сіріус»...
Навесні минулого року бруківку було знято і з вулиці Робочої, яка у центрі Ужгорода з’єднує Коцюбинського (біля обласної прокуратури), Руську та Мукачівську. На фото, зробленими прес-службою Ужгородської міськради, чітко видно, як стару бруківку згрібають у ківш такого ж крана, як на Одеській. А на наступному фото у публікації з красномовною назвою вулицю Робочу вже встеляють свіженьким асфальтом…
А зовсім нещодавно бруківку вибрали і вивезли на початку провулку Навої, що з’єднує Льва Толстого з Київською Набережною біля ЗОШ №5.
Майже паралельно бруківку під час ремонту знайшли й на вулицях Анкудінова та Другетів. «Розкопки» комунальників показали, що андезитову частину історії Ужгорода раніше взагалі закатували у асфальт. Тобто, таких цінних знахідок у нашому місті може бути ще чимало…
Одразу після цього міський голова Богдан Андріїв у коментарі «Суспільному» розповів, що бруківку з цієї вулиці частково демонтують і передадуть на зберігання. А на її місці зроблять асфальтове покриття. Саму ж бруківку використають у центральній частині міста «щоб не купувати» нову. Щоправда, у якій саме частині міста і коли саме цю бруківку будуть використовувати, пан мер уточнити забув. А вже за півтора тижні Богдан Андріїв передумав. Відповідно, так пафосно рапортовані ним перспективи розтанули і вулицю Анкудінова разом із бруківкою, за старою радянською традицією, просто «закатали» в асфальт.
Ну і всім ужгородцям, котрі нині їздять Слов’янською набережною, важко не помітити, як у процесі побудови квазі-велодоріжки там демонтовують такі ж андезитові бордюри. Цей відрізок Набережної, через встановлення бетонних бордюрів, що стирчать посеред дороги і типу розділяють велосипедну і пішохідну смугу, ризикує стати найбільшим кітчем в історії міста…
У процесі дослідження долі цих усіх демонтажів, ми надіслали офіційні запити до Ужгородської міської ради, де запитували, скільки наразі зафіксовано кубометрів демонтованої бруківки та бордюрів в Ужгороді. Також цікавилися, де, ким і на яких умовах зберігається бруківка, яку було демонтовано за каденції пана Андріїва і де й коли ужгородці зможуть побачити її використання.
У міській раді відповіли, що протягом головування в Ужгороді Богдана Андріїва бруківку, демонтовану зі згаданих нами локацій, відповідально зберігають на території КАТП по вул. Погорєлова, 3 та на території КШЕПу, що на вулиці Проектній. Також у відповіді нас запевнили, що більша частина бруківки та бордюрного каменю вже були використані під час ремонтних робіт на площі Шандора Петефі, вулиці Фединця, Підградській та Набережній Незалежності. У такому разі цікаво, куди місто поділо бруківку, яку під час ремонту на цих же брукованих вулицях вибрали?
Що ж до відповіді про використання решти демонтованого андезиту, то вона взагалі навіває дежавю і нагадує слова екс-мера Погорєлова. Він свого часу, відповідаючи на схоже запитання, сказав, що бруківку вибирають, аби містом могли вільно ходити жінки на підборах і що використають її ДЕСЬ у історичній частині міста. Слово ДЕСЬ тут епічне і ключове…
Насправді ж згаданої у відповіді на наш запит решти бруківки на території КАТП взагалі немає. У процесі створення матеріалу і огляду території цього підприємства, ми не знайшли жодної належно складованої для відповідального зберігання бруківки. Помітили хіба що невеличку купку чогось схожого на бруківку у перемішку з побутовим сміттям.
Натомість тут видно лише стару бетонну бруківку, дуже схожу на зняту з Набережної незалежності та ту криву, яку чотири місяці мостили на площі Поштовій аби потім зняти і замінити на нову. Нагадаємо, що тоді в результаті недбальства, місто втратило 1,5 мільйона гривень…
Частину андезитової бруківки таки вдалося побачити на території КШЕПу. Тут чітко видно не більше 10 більш-менш складуваних кубометрів цього матеріалу. Є й кілька висипаних у калюжу для «відповідального зберігання і обліку» купок із андезитовими бордюрами у перемішку з відходами будматеріалів та щебенем та така ж бетонна бруківка…
Враховуючи те, що свого часу з частини Швабської було вивезено близько 360 кубометрів бруківки Погорєлова, сьогодні на території КШЕПу її мало бути у рази більше, як на першому фото нашого матеріалу…
А тим часом комунальники починають знімати бруківку на вулиці Волошина, а на місці андезитової спадщини Ужгорода починають з’являються бетонні зразки сучасного міста, розливу мера Андріїва.
Подейкують, що «варош» так інтенсивно моститься бетоном через те, що міський голова має прямий взаємовигідний розрахунок із постачальниками матеріалів та виконавцями цих робіт.
Що ж до питання, куди роками дівається значна частина міської довговічної бруківки та бордюрів, то воно залишається відкритим.
Провівши лише поверхове дослідження локацій, де за останні роки з’явилося ідентичне демонтованому з центру Ужгорода андезитове покриття, ми натрапили на вулицю Джерельну, що біля коньячного заводу неподалік мікрорайону Шахта. Протягом 2015-2017 років значну частину цієї вулиці виклали андезитовою бруківкою, що підтверджують зроблені нами скріни з Google Maps.
Така ж бруківка осіла і на території новозбудованого комплексу «Верховина», яке пов’язують з сином директора коньячного заводу Володимира Гісема, що розрослося на замковій горі у селі Невицьке.
Не виключено, що, як і 6 років тому, «андезитова історія» Ужгорода ще випливе і в інших обійстях і дворах родичів та друзів нинішнього мера…