"Євромайдан був апогеєм людського болю та страждань", – Надія Копча

Ім’я Надії Копчі відоме багатьом українцям, які слідкували за розвитком українського шоу-бізнесу 90-х років. Її хіт "Зоряна ніч: тримався на перших сходинках провідних чартів країни, зокрема, "Територія А:. У 2008 році вона повернулась на сцену з піснею "Біль" і під час бурхливих подій Революції Гідності вона проявляє себе, як громадський активіст та волонтер. Хоча вона брала участь і в подіях Помаранчевої Революції. “Панорама” поцікавилась у відомої артистки та громадської діячки, як потрібно змінювати країну на прикладі міста.

– Відомо, що Ви брали участь в обох революціях, були настільки активними, що під Вашим будинком підірвали гранату. Що змушує Вас після повернення в Україну і таких бурхливих подій зайнятись громадською діяльністю?

– Змушує  в першу чергу те, що люди, яким набридло жити в бідній, знедоленій, зневіреній країні, повстали. І якщо після 2004-го року нічого не змінилось, то після 2013-го українські патріоти об’єднались заради єдиної мети – змінити країну на краще. Всі ми пригадуємо, що після розпаду Радянського Союзу Україні пророкували лідируючі місця серед країн Європи та світу. Але наша влада протягом останніх 24 років знищувала країну. І наші українські міста демонструють цю відсутність змін. І через цю зневіру Євромайдан був апогеєм людського болю та страждань.

– А потім війна…

– Так, війна згуртувала українське суспільство. Згадую, коли ми відправляли перших добровольців на фронт. Саме тоді при зруйнованому стані нашого війська юнаки йшли на передову у гумових берцах та спортивних штанях. І допомагали їм в усьому звичайні українці, які в єдиному пориві, в єдиному "фонтані бажань" об’єднались заради того, щоб Україна була звільненою від зовнішнього агресора, сильною та незалежною країною. Але, на жаль, чимало проблем є всередині країни.

– І наші міста є наглядним прикладом цих проблем?

– Так. На жаль, я на Ужгород без сліз не можу дивитись. Наше місто не враховує потреби різних людей. Просто спочатку гляньте на тротуари, на наші дороги, які повністю в незадовільному стані. Як дівчата можуть ходити на підборах при такій якості пішохідних доріжок! Про людей з обмеженими можливостями та велосипедистів взагалі не потурбувались, оскільки немає жодної необхідної інфраструктури для того, щоб пересування містом для цих категорій мешканців Ужгорода стало набагато зручнішим. На жаль, я змушена констатувати, що за останні роки міська влада нічого не зробила для того, щоб підняти Ужгород, щоб покращити архітектурну привабливість, повністю розкрити туристичний потенціал цього прекрасного міста.

– І як Ви бажаєте змінити столицю Закарпаття?

– Молода команда вже розробляє різні варіанти розвитку нашого обласного центру. Яскравим прикладом відсутності змін є освітлення. Лампи вуличного освітлення застарілі, на них витрачається багато електроенергії. Тому важливо покрити місто енергозберігаючими освітлювачами. Безперечно, потрібно розвивати туристичну сферу, оскільки таке і географічне розташування, і природа, й історія, і архітектура – це все поєднання потрібно розвивати, щоб Ужгород став справжньою перлиною Закарпаття. Але найголовніше, щоб усі, хто любить це місто, об’єднувались заради одного – змінити рідний Ужгород на краще.

Розширену версію читайте у газеті "Панорама" №39 від 8 жовтня 2015 року.